Глобальний запуск BSN: геостратегічна експансія та макроекономічні амбіції КНР

Китай відкриває нову сторінку в історії інфраструктурно-сервісних мереж на основі блокчейну

Національна криптокультурна трансформація на базі технології Blockchain стала національним пріоритетом для Китаю. Нині вона інтегрується як для окремих підприємств і бізнесів, так і на урядовому рівні. Немає у світі іншої країни, яка б підходила до розробки технологій з таким почуттям нагальності та терміновості.

Фото з сайту https://insidebitcoins.com/

У своєму програмному зверненні до Центрального комітету Комуністичної партії Китаю (КПК) від 24 жовтня 2019 року президент Сі Цзіньпін наголосив на важливості технології Blockchain як основи для наступного десятиліття промислового розвитку країни.

Оскільки КПК є головною і основоположною ідеологічною силою, яка утримує монополію на владу у країні, промова лідера держави є, з одного боку, анонсом для світу про наміри на найближчі роки, а з другого – відправною точкою для невідкладного втілення всіма суб’єктами господарювання визначених орієнтирів, тобто технологічного розвитку на основі блокчейну.

Китайські підприємства знайомі з цією технологією, багато які вже використовують її. Тому це радше був заклик до активізації зусиль щодо промоції ролі Китаю у створенні міжнародних стандартів блокчейну.

На наш погляд, партійна установка щодо технології блокчейну містить і прихований зміст. Як відомо, криптографічно захищений ланцюг блоків, яким є Blockchain, не дозволяє підробити чи спотворити записи і транзакції. Тобто його неможливо контролювати ззовні, втручаючись у роботу, і з метою використання у власних інтересах.

Однак заяви лідера КПК можна трактувати як наміри виробити певні стандарти застосування блокчейну і запропонувати їх світовій громаді. Звісно, тоді контроль з боку розробника і виробника стандартів цілком можливий. Тут достатньо згадати історію з китайською корпорацією високих технологій Huawei (близьку до уряду КНР), яку США звинуватили у промисловому шпигунстві. А в низці країн порушувалося питання про відсторонення Huawei від запровадження надшвидкісних мереж передавання даних за технологією 5G.

Через кілька днів після виголошеної 2019 року промови Сі, виконавчий віце-президент Китайського центру міжнародних економічних обмінів Хуан Ціфань заявив на форумі China Finance 40, що Народний банк Китаю знаходиться на завершальній стадії підготовки до випуску своєї цифрової валюти – цифрового юаня DCEP (digital currency electronic payment).

Це дало експертам підставу вважати, що Китай форсує темпи перетворення на країну, яка намагається утримувати першість щодо запуску офіційної цифрової валюти НБК, хоча інші банки також демонструють прогрес у цій сфері.

Згідно з даними ICBC, одного з найбільших державних банків країни, понад 70 компаній, що надають фінансові послуги в Китаї, включаючи кожен державний банк і найбільші технологічні компанії, вже впроваджують фінансові програми на основі блокчейну.

В офіційному документі ICBC повідомляється, що китайські банки планують використовувати блокчейн у таких галузях, як фінансування торгівлі, управління ланцюгами поставок, розрахунки, цифрові рахунки та інші додатки.

Чотири найбільші китайські технологічні компанії  –  Baidu, Alibaba, Tencent і JD  – також працюють над власними додатками для фінансових послуг на основі блокчейну.

Ці факти демонструють важливість розуміння особливостей формування блокчейн-середовища в Китаї. Попри номінально вільний ринок у країні, добре відомо, що держава здійснює тотальний контроль в управлінні будь-якими ініціативами, а надто – перспективними та новаційними. Не варто забувати і про розвиток у КНР квантових технологій.

Рішучість Китаю створити свою власну систему на основі блокчейну була очевидною раніше, коли його НБК подав понад 80 патентів, пов’язаних із цією технологією.

Пекін розглядає блокчейн як інструмент дезінтермедіації і пошуку ефективності в галузях із застарілими архаїчними процесами. На відміну від лібертаріанського ставлення до блокчейну і криптовалюти, що так популярне на Заході, китайські компанії зацікавлені в новаційних підходах до економіки. У них загалом позитивні відносини з державою: адміністрація кіберпростору Китаю (CAC) розробляє алгоритми дій, видає інструкції, а фірми зазвичай дотримуються вимог. Як державний, так і приватний сектор з ентузіазмом сприймають концепцію «Блокчейн із китайськими характеристиками».

Національна платформа на основі блокчейну – ініціатива, що буде запущена по всьому світу 25 квітня 2020 року після шестимісячного внутрішнього тестування, є частиною великої стратегії країни з управління цифровою трансформацією світової економіки.

«Ми вже розгорнули деякі міжнародні вузли в інших країнах, зокрема у США, Японії, Австралії, Бразилії, ПАР, Сингапурі та Франції», — повідомив Леон Лі, генеральний директор оператора флагманського криптообміну Huobi Group, через свого представника. Його сингапурська компанія, що займається розробками на основі технології блокчейну, є одним із засновників BSN.

«Оскільки BSN (the Blockchain-based Service Network) охопить усі країни світу, вона стане єдиною світовою інфраструктурної мережею, що створена з ініціативи Китаю, доступ до шлюзу якої контролюється Китаєм», — йдеться в останньому документі альянсу BSN на чолі з урядовим агентством, кількома державними організаціями і блокчейн-фірмами.

Отже, проєкт фактично вказує на геостратегічну експансію для встановлення геополітичної монополії макроекономічної координації і підвищення криптоамбіцій правлячого режиму КНР. Такі масштаби діяльності не заявила жодна країна, навіть США чи міжнародний союз на кшталт ЄС. Заявлений проєкт Лібра (Facebook Coin) тут теж безнадійно відстає.

«Цей крок дуже схожий на поглиблення ініціативи «Один пояс — один шлях», в якій Китай забезпечує інфраструктуру інших країн і отримує перевагу першопроходця»,  –  вважає Джеймс Купер, професор права і директор з міжнародних юридичних досліджень каліфорнійської Західної школи права (California Western School of Law). Шанований професор не згадує у цьому випадку про третю складову заявленої геостратегічної формули глобальної експансії КНР, яка є логічним продовженням перших двох – «єдина доля». І якщо з позиції традиційного устрою життя це виглядає чи не абсурдом, то технології блокчейну роблять цей посил цілком реальним в не такому вже й далекому майбутньому.

Метою інфраструктурносервісної мережі на основі Blockchain (BSN) є зміна наявної проблеми, пов’язаної з високою вартістю розробки і розгортання застосунків блокчейну, шляхом надання розробникам загальнодоступних ресурсних середовищ цієї технології. Згідно з BSN повсюдне поширення доступу, як і в Інтернеті, може значно скоротити витрати, пов’язані з розробкою, експлуатацією та регулюванням блокчейн-застосування. Це може прискорити розвиток і універсальну адаптацію технології, принаймні на початковому етапі, в Китаї та країнах-партнерах, які потім цілком можуть стати країнами-сателітами.

«Призначена для об’єднання фрагментованого ринку BSN є крос-хмарною, крос-портальною і крос-каркасною загальнодоступною мережею, яка дозволяє розробникам легко і за доступною ціною розробляти, розгортати, експлуатувати і підтримувати дозволені … блокові програми та вузли», – зазначив Леон Лі. За період бета-тестування, який розпочато 15 жовтня минулого року, зареєструвалося понад 2000 учасників. Третина з них – підприємства, а решта – індивідуальні розробники.

BSN також збирається надавати користувачам доступ до онлайн-навчання і механізмів обслуговування клієнтів. Навчальний процес поділений на три частини: онлайн-курси у режимі реального часу, зустрічі-консультації з клієнтами і онлайн-курси на вимогу. Користувачі зможуть переглядати відео, завантажені в базу знань BSN.

У звітах BSN йдеться про регулярні онлайн-консультації з обслуговування клієнтів для розробників, які будуть проводити члени служби підтримки клієнтів BSN Development Alliance. План був настільки детально продуманий і розписаний, що заняття для користувачів мають конкретний час: щосереди з 19:00 до 21:00.

Багато хто з експертів прогнозує, що блокчейн стане таким же звичним середовищем, як і Інтернет, з величезною кількістю громадян, що володіють гаманцем для цифрових активів чи, приміром, обробляють свою документацію і рахунки на блокчейні.

Мабуть, цю технологію варто розглядати і як перспективну альтернативу Інтернету. Якщо заглибитися в питання – хто втримує серверні ресурси всесвітньої павутини, то наміри КНР змінити мережевий ландшафт на планеті цілком очевидний. Тоді під зовсім іншим кутом потрібно дивитися і на намагання РФ форсувати створення автономного Рунету. Таких альтернатив, виходячи із розвитку цифрових технологій практично в геометричній прогресії, може незабаром з’явитися безліч. А якщо є альтернатива, то немає тих проблем, які нині обтяжують наше спілкування у всесвітній мережі. Щоправда, з’являються інші, до вирішення яких вже майже готовий Китай.

І тоді вільний Інтернет стане старим і нікчемним, а хмарний китайський криптосвіт буде єдиним і неподільним. Як одна доля.

Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»

Be the first to comment on "Глобальний запуск BSN: геостратегічна експансія та макроекономічні амбіції КНР"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*