Комунікаційно-контентна безпека проти абирвалга*

У 2012 році громадські активісти, які переймаються проблемами мовного відродження, утворили сайт «Мислово» (http://myslovo.com/). Завдання, що його поставили перед собою творці «Мислово», – фіксація неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови. Необхідний матеріал постачають на сайт користувачі. Тобто кожен, хто віднайшов у повсякденному житті нове слово чи сполучення, може додати його разом із визначенням до словника.

На кінець 2020 року словник містив близько 5 тисяч визначень. А з 2013-го творці «Мислово» започаткували «слово року». У 2013-му таким став «Євромайдан». Далі: 2014 року – «кіборги», 2015-го – «блокада», 2016-го – «корупція», 2017-го – «безвіз», 2018-го – «томос», 2019-го – «діджиталізація». 2020 року словник сучасної української мови словом року визнав «коронавірус».

За словником можна прослідкувати зміну суспільних настроїв та переломні моменти в житті країни. Це ті процеси і закономірності, які відобразилися в суспільно-громадській та індивідуальній свідомості і були зафіксовані в мові.

Ми бачимо, що в силу відповідних політичних, безпекових, соціально-економічних причин суспільні настрої налаштовані на продуктивну перспективу. Та усвідомлення того, що мирний розвиток і щасливе майбуття не може бути повноцінним, допоки Україна перебуває у стані війни з путінською Російською Федерацією, допоки гібридно-месіанські агресії колошматять наше повсякдення, змушує нас щораз повертатися до проблеми комунікаційно-контентної безпеки держави і суспільства.

Загроза різноформатних агресій проти України (і світу загалом) з боку Кремля давно перейшла у формат креативних індустрій. Мовно-лінгвістичний аспект цих агресій, на нашу думку, є тут визначальним.

Новий 2021 рік лише розпочався, а ми вже маємо аналіз інформаційних атак Кремля за перший, святковий, тиждень. Так, протягом новорічних та різдвяних свят відбувалися цілеспрямовані дискредитаційні кампанії проти політики і країн Європейського Союзу з боку путінських пропагандистів, зокрема щодо вакцинації проти коронавірусу. Україні в цих публікаціях російських ЗМІ відведена майже половина матеріалів.

Аналіз інформаційного простору здійснив підрозділ Європейської служби зовнішніх дій та оприлюднив його у виданні EUvsDisinfo.

На думку авторів дослідження, Україна і надалі залишатиметься головною ціллю кремлівських дезінформаторів: «Відповідно до повідомлень прокремлівських медіа, Україна продовжує перебувати «на межі колапсу». Теми «зовнішнього контролю», «геноциду» та «нацизму», як і раніше, будуть вивергатися з їхніх сторінок у 2021 році».

Як стверджують у EUvsDisinfo, словосполученням 2021 року у кремлівських дезінформаторів може стати вислів «Немає доказів!». Так путінці реагуватимуть на всі незручні для них ситуації чи прямі обвинувачення у злочинах – від агресії проти України і збиття авіалайнера рейсу MH17 до втручання спецслужб РФ у внутрішні процеси у третіх країнах, зокрема вибори.

Отже, ми (Україна) не маємо права виключати з порядку денного проблематику проактивного інформаційно-медійного та комунікаційно-контентного протистояння у борні з кремлівськими агресорами.

На наше переконання, таку діяльність належить вести системно, а її складовими мають бути відповідні аналітичні сервіси, інструментарії та індикативи безпекового простору. Нижче пропонується бачення змісту та функціоналу цих складових.

Аналітичні сервіси комунікаційно-контентних середовищ національного безпекового простору

1. Комунікаційно-контентна безпека: сегменти, середовища, поля.
2. Детерміновані та недетерміновані середовища в безпеково-оборонній сфері в умовах АТО / ООС:
   1. Понятійне середовище недетермінованих процесів у безпеково-оборонній сфері.
   2. Порівняльні характеристики явищ та процесів детермінованого та недетермінованого характеру на прикладах АТО / ООС.
3. Послуги та сервіси в сучасних умовах комунікаційно-контентних середовищ національної безпеково-оборонної сфери.
4. Особливості структуризації комунікаційно-контентних середовищ в залежності від функціоналу підрозділів ЗСУ в умовах АТО / ООС.
5. Трансформація функціональних значень публічних негативів у публічні позитиви і навпаки в комунікаційно-контентних середовищах в умовах АТО / ООС.
6. Комунікаційно-контентні процеси. Аналіз. Фіксація. Реакція. Усвідомлення. Розуміння. Реагування в умовах АТО / ООС.
7. Послуги, сервіси, платформи для різних видів аналізу.
8. Аналіз і синтез в комунікаційно-контентних середовищах як єдиний процес створення потенціалів контентно-комунікаційних нейтралізацій ворожих агресій.

Інструментарій та комунікаційно-контентні рішення в мережевому просторі

1. ІТ-простір. Діджитал-простір. Криптокультурний простір. Комунікаційно-контентний простір можливостей і загроз.
2. Інструменти мережевого простору: представництво, функціонал, послуга, сервіс, екосистема.
3. Явища мережевого простору: парадокси масштабування від послуги до сервісу, від послуги до інфраструктурної платформи.
4. Мережевий простір можливостей та небезпек: кібергігієна клієнта, партнера, архітектора.
5. Комунікаційно-контентний дизайн потоків та контентно-комунікаційний дизайн інструментів діяльності в мережевому світі криптокультурних феноменів.
6. Медіагігієна та комунікаційно-контентна гігієна. Можливості та перспективи.
7. Рішення в комунікаційно-контентних середовищах. Специфіка та особливості.
8. Модерування проблематики для комунікаційно-контентних рішень безпеково-оборонного характеру в умовах АТО / ООС.

Комунікаційно-контентний індикатив безпекового простору

1. Ключові індикатори ефективності (КРІ) комунікаційно-контентної складової безпеково-оборонної сфери.
2. Індикатори, маркери, парадокси комунікаційно-контентних вимірів безпеково-оборонної сфери.
3. Експертизи комунікаційно-контентного індикативу безпеково-оборонної сфери.
4. Прояви сталості smart-спеціалізації комунікаційно-контентних середовищ національної безпеково-оборонної сфери в умовах АТО / ООС.
5. Індикатори стилю в комунікаційно-контентних процесах безпеково-оборонної сфери.
6. Соціолінгвістичні та комунікаційно-контентні індикатори стану безпеково-оборонної сфери країни.
7. Темпоритмічні маркери станів комунікаційно-потокового контенту.
8. Перманентні трансформаційні процеси в комунікаційно-контентних вимірах як ключова особливість глобалізації викликів цивілізаційній безпеці миру.

Григорій Любовець, Валерій Король

 

*Абирвалг – слово із повісті письменника Михайла Булгакова «Собаче серце». Герой твору Шариков до операції був собакою і ставши людиною, сказав перше слово: «Абирвалг». У зворотному прочитанні воно звучить як Главриба (одна з радянських структур – Головне управління з риболовства і рибної промисловості).

Вживається як демонстрація абсурду, який намагається зайняти нішу здорового глузду.