Висока представниця ЄС із зовнішніх відносин та політики безпеки Кая Каллас визначила інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI) не комунікаційною проблемою, а проявом гібридної війни, який несе глобальні загрози для європейського демократичного суспільства. Однак визначення Каї Каллас лише частково відображає проблему, адже «інформаційні маніпуляції» – це лише механізм, тоді як сутність загрози значно ширша.
Те, що К. Каллас та ЄС загалом поки не усвідомлюють глибини цього виклику, доводить, що вони оперують традиційними лінійними категоріями, не враховуючи глокальної тотальності загрози. Адже путінізм не просто використовує інформаційні маніпуляції, а формує системний екзистенційний тиск на антропологічно-когнітивні структури суспільств.
Мусимо констатувати, що США, попри понад десятиріччя гібридних агресій РФ у світі, частина яких прийшлася безпосередньо на їхню країну, все ще не бачать сутності середовищно-просторової природи війни. США продовжують розглядати комунікаційно-контентну агресію як «м’яку силу», що є анахронізмом в умовах глокальної (за рівнями ведення) війни, де контент є зброєю, а комунікація – ареною екзистенційного протистояння.
Судження президента США Д. Трампа про Путіна й РФ свідчать, що він є продуктом когнітивного ураження. Найімовірніше, він вірить, що може роз’єднати РФ та КНР, хоча насправді грає на користь колективного путінізму, який маніпулює його власним когнітивним простором.
Колективний путінізм (нинішня вісь абсолютного Зла) вже давно тестує та моделює активні форми публічних та прихованих комунікаційно-контентних впливів. Феномен С. Віткоффа (його сліпа віра в Путіна, яка, ймовірно, є щирою) – це приклад глибини проникнення глобальних гібридних агресій у західну політику, коли навіть очевидні провали переговорно-дипломатичної політики США та відверте глузування з американців не змушує їх переглянути свої позиції.
ЄС та США все ще діють у старих координатах безпеки, і якщо вони не почнуть сприймати глобальну гібридну агресію (цілісне розуміння всіх факторів небезпеки) як тотальну екзистенційну війну, то ризикують стати жертвами цієї агресії й опинитися в стані, який зараз переживає Україна. Час змінювати парадигму.
Валерій Король, Григорій Любовець, ГО «Центр ККБ»
Ілюстрація з мережі Інтернет