Процес ментальної деокупації вимагає від суспільства й держави спільної потуги

Представники ГО «Центр комунікаційно-контентної безпеки» Валерій Король та Григорій Любовець провели у Державному податковому університеті для здобувачів вищої освіти факультету соціально-гуманітарних технологій, спорту та реабілітації гостьову лекцію на тему «Підходи до проблематики антропологічно-когнітивної деокупації середовищ життя».

Лектори у своїх виступах звернули увагу присутніх на те, що всі роки незалежності України Москва не припинялася спроб продовжити і розширити можливості когнітивної окупації українського суспільства. З початком агресії РФ проти нашої країни у 2014 році, а особливо з часу широкомасштабного вторгнення у 2022 році, цей процес набув екзистенційного характеру. Цей специфічний вид окупації, ймовірно, стосується всіх громадян України, оскільки має потужний ефект інерційної історико-культурної тяглості щодо кожної долі громадян, громад, вікових груп, діючих інституцій.

Процес когнітивної деокупації сам по собі є викликом державного рівня. Це пояснюється ментально-когнітивною специфікою, адже така окупація часто відбувається тривалий час латентними методами і на початку не фіксується особою / громадою. Прикладом є інформаційно-медійний вплив РФ на українське суспільство, зокрема східні та південні області протягом десятиліть.

Цей процес виходить за межі традиційного сприйняття визначення таких дій як «інформаційна війна», адже насправді йдеться про значно потужніше явище − глокальну антропологічно-когнітивно-ментальну агресію.

Лектори зазначили, що антропологічно-когнітивно-ментальна агресія з боку РФ спрямована не лише на українське суспільство, але й на громади Заходу, що несе загрозу демократії західних країн.

Когнітивна деокупація є першочерговим завданням світових спільнот, хоча саме така постановка загрози не звучить на рівні світових лідерів. Для України процес ментальної деокупації вимагає від суспільства й держави спільної потуги.

Валерій Скрипнюк