На початку грудня 2019 року громадянина України, учасника незаконної організації “Автоканал Севастополя” Ігоря Кучерявого українські правоохоронні органи затримали під час перетину адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим. Кучерявий в лютому – березні 2014 року був активним учасником організації “Автоканал Севастополя”, яка сприяла окупації півострова, а саме: забезпечувала роботу незаконних блокпостів у Севастополі, здійснювала спостереження за штабом Військово-морських сил Збройних сил України, військовими частинами України, вела спостереження за проукраїнські налаштованими громадянами, українськими військовослужбовцями, а також збирала і передавала інформацію за допомогою радіостанцій, координуючи таким чином незаконну діяльність “самооборонівців”. Він обвинувачується в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).
За законами справедливості громадянина, який вчинив державний злочин геополітичного характеру, необхідно судити і він має отримати покарання за вчиненні дії. Одночасно його засудження відіграватиме профілактичну (з позиції держави насамперед) роль для попередження таких дій з боку громадян, які можуть потрапити під вплив зовнішніх антиукраїнських сил і діяти за їхніми орієнтуваннями чи безпосередніми вказівками.
Українське суспільство розраховувало, що так і буде – злочинець отримає справедливе покарання. Однак за повідомленням прокуратури Автономної Республіки Крим “Дніпровський райсуд Києва закрив справу стосовно члена партії «Єдина Росія» і організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого”. Підставою для закриття справи стало закінчення терміну давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
Цей факт, який є прецедентним, підтверджує нагальну (і навіть кричущу) необхідність невідкладного оновлення (модернізації) вітчизняного законодавства. Законодавець за майже шість років агресії політичного режиму РФ проти України так і не спромігся відпрацювати досконалу законодавчу базу, яка б дозволяла унеможливлювати не лише активні антидержавні дії, а й нейтралізувати будь-які наміри стосовно сепаратизму, радикалізму по відношенню до територіальної цілісності, не кажучи вже про прямі терористичні дії.
На жаль, зараз діють формальні норми давності справ, які на тлі агресії Кремля виглядають не просто дивними, а відверто антидержавними. Україна починає отримувати зворотній ефект того, що нормотворча база щодо подій агресій та практик глобального гібридного тероризму не увійшла в національне законодавство, тому діють формальні норми давності справ, які дивні, а зараз вже і злочинні, бо вимоги ставлять до законодавця, а не судового виконавця.
Україна зараз постає перед навалою прихованої амністії саме тих, хто реально вчиняв (і продовжує) злочини. Тому важливим вбачається сьогодні законодавче закріплення термінів «терористичний» щодо незаконних утворень на території окремих районів Донецької і Луганської областей та АРК. Злочини проти державності не повинні мати строку давності і переслідуватися до безумовного судового завершення.
Розглядаючи цей факт через призму комунікаційно-контентної безпеки, прецедент Кучерявого має стати надзвичайною подією для Верховної Ради України. Законодавець в умовах прямої загрози державності має вчиняти адекватні дії – проводити позачергову сесію для усунення недоліків в законодавстві, мала б відбуватися фракційна реакція, народжуватися громадські ініціативи тощо – і все це для того, щоб прискорено виправити нормотворчий вакуум безкарності політичних, мілітарно-терористичних угрупувань путінства на теренах України.
Варто пам’ятати, що путінці весь цей час відкривають і ведуть кримінальні провадження щодо українців – військових, громадянських активістів, державних діячів тощо. І для цього у них побудована відповідна законодавча база, яку вони будуть представляти за необхідностиі в міжнародних судах.
Виходячи з цього, прецедент Кучерявого набуває глобального масштабу. І українське законодавство має стати базовим, тобто похідним для міжнародного, для переслідування злочинців гібридного тероризму в будь-якій точці планети, будь-то Придністров’є, Сирія чи Венесуела.
Григорій Любовець, Валерій Король (ГО “Центр ККБ”)
(При актуалізації опису комунікаційно-контентних орієнтирів наведеного резонансу використувалася наступна джерельна база:
Be the first to comment on "Прецедент Кучерявого"