Європейська неадекватність перед глокальною геноцидною агресією путінізму поглиблюється та шириться на теренах Європи.
Останні роки виявили глибокий розрив між уявленням про безпеку в Європі та реальністю глобальної агресії геноцидності, яку здійснює путінський режим. У більшості європейських столиць агресія подається як традиційна війна і тому досі сприймається як подія, обмежена кордонами України. Проте її справжня природа давно вийшла за межі територіального виміру, перетворившись на глокальну, тобто таку, що діє одночасно локально і глобально, фізично й комунікаційно, у полі права і в просторі свідомості.
Це породжує парадокс – чим далі демократія від кордонів РФ, тим більше вона схильна вірити, що війна її не стосується. Така позиція формує своєрідний «ефект дистанційної байдужості», коли безпека мислиться географічно, а не цивілізаційно. Водночас сама агресія діє за принципом наддинаміки у часі, в медіа, в економічних процесах і політичних зв’язках.
Європейська неадекватність має кілька проявів. Перший – це психологічна недооцінка агресії (війни), коли її сприймають як лінійне протистояння, хоча вона давно є тотальною, екзистенційною, спрямованою на геноцидне знищення самої ідеї людяності. Другий – це інституційна інерція, де європейські структури діють у межах процедур, тоді як путінізм використовує саме відсутність меж й таким чином досягає безкарності (і це його головний інструмент продовження агресії). Третій – моральний прагматизм, коли політична доцільність витісняє принципи, а спроби «збалансувати позиції» фактично означають поступове прийняття безкарності агресора.
Показовим прикладом є готовність окремих європейських лідерів виступати посередниками між США, Росією та Україною, не усвідомлюючи, що це легалізує агресію вже як політичний інструмент. Такі ініціативи, як можлива зустріч Д. Трампа й В. Путіна на території ЄС (в Угорщині), перетворюють дипломатію на форму визнання злочину агресії та злочин утвердження капітуляції перед Москвою.
Цьому протистоїть позиція українського воєнного стратега генерала Валерія Залужного, який у своїх аналітичних виступах та публікаціях послідовно акцентує увагу на мілітарному складнику протистояння, аргументуючи його як ключову умову виживання України як держави та Європи як простору демократії. Його позиція логічна і бездоганно професійна: він мислить категоріями бойової готовності, технологічної переваги, злагодженості підрозділів, якості управлінських рішень і кадрового потенціалу. У цьому контексті мілітарна логіка Залужного є не лише природною, а й необхідною — без високого рівня обороноздатності війну не виграти.
Втім, якщо розглядати ситуацію у ширшому, доктринально-цивілізаційному вимірі, то виникає глибше питання про природу самої агресії. Глобальна геноцидальна агресія (ГГА), яку здійснює путінський режим, має значно складнішу природу, ніж суто воєнне вторгнення. Її джерела лежать у площині антропологічного, когнітивного та ментального впливу, спрямованого на руйнування людської ідентичності, пам’яті, духовних кодів і смислової архітектури буття. Тобто агресія є не лише воєнною, а й симультанною — вона діє одночасно у фізичному, інформаційному, культурному, моральному й комунікаційному та інших вимірах.
Саме тут і проявляється доктринальна розбіжність: тоді як військова парадигма В. Залужного окреслює фронт оборони у видимому просторі, доктринальний підхід до ГГА вимагає усвідомлення фронту невидимого — людяності, мислення, сприйняття та пам’яті. Без цієї інтеграції навіть найефективніша армія залишається лише частковим інструментом у протидії тотальній загрозі, яка водночас атакує і реальність, і свідомість.
Сьогодні перед Заходом стоїть завдання не просто підтримувати Україну і її здатність до оборони, а переосмислити саму природу безпеки як динаміку людяності. Путінізм не зупиниться на лінії зіткнення, бо його фронт проходить через мислення, ідентичність, комфорт, байдужість тощо. І саме тому Україна воює не лише за територію, а й за майбутнє людяності як базового принципу світової цивілізації.
Григорій Любовець, Валерій Король, ГО «Центр ККБ»
Зображення сформоване Copilot