Вакцинація проти дезінформації: чи зможуть технологічні компанії зупинити коронавірусну інфодемію?

У перші тижні 2020 року світ пришвидшеними темпами продовжує занурюватися в стани тривоги, розгубленості, безпорадності. Однією з причин всесвітньої паніки є поширення загадкової хвороби, яка офіційно отримала унікальну назву COVID-19. Ця історія стала реальним планетарним феноменом нинішнього стану глобального комунікаційно-контентного простору (ГККП).

Публічна легалізація проявів цієї епідемії технологічно-креативними засобами концентрації уваги світової громади мають надвисокий негатив – вони вражають світову економіку, світові фондові ринки, ставлять під загрозу поставки ліків і продуктів технологічного виробництва, впливають на результати роботи підприємств, призводять до скасування великих технічних конференцій, військових навчань та щорічних заходів.

Ілюстрація: SCMP

Глобалізований спалах уваги до протікання боротьби з вірусом в КНР супроводжується великою кількістю наукових і медичних невідомих. І додає до невирішеного рівняння ще й найвищий рівень страху, який спонукає масову паніку і хвилі прямої та опосередкованої дезінформації, маніпуляцій, імітацій, приховування тощо, які миттєво і глобально заповнюють соціальні мережі та месенджери.

Це вперше, коли світова громадськість стає свідком (а точніше – заручником) наддинамічного поширення надмірної[1] кількості інформації про коронавірус, подекуди достовірної, але здебільшого хибної, в режимі реального часу не країни чи континенту, а саме планети.

Ситуація посилюється недавніми висновками науковців та діджитал-технологів про те, що фейкові новини можуть охопити більше людей і набагато швидше, ніж правдиві [1].

Щоб знайти якісний контент в інтернет-просторі, необхідно витратити декілька годин. Відповідно перевага віддається отриманню інформації за допомогою рекомендаційних алгоритмів соціальних платформ кількома кліками мишки. Крім того, доступ у видачі пошукової системи Google ускладнюється за рахунок різних функцій SERP: каруселей відео, блоків з відповідями та інших розширених результатів. Приклад кейсу [2]

У публікації від 13 лютого ц.р. генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус назвав «інфодемію» одним з найбільших викликів нашого часу.

«В умовах поточної надзвичайної ситуації, що виникла в громадській охороні здоров’я, дезінформація може зашкодити контролю і стримуванню смертельно небезпечної хвороби. Зараз кожна людина в Китаї і в усьому світі заслуговує на доступ до правдивої інформації про те, як захистити себе і свої сім’ї від нового коронавірусу», – написав Тедрос Адханом Гебреєсус [3].

Якщо спочатку китайські державні ЗМІ приховували інформації про реальний стан в місті Ухань, де почалася епідемія, то згодом уряд швидко реабілітувався, обравши стратегію максимальної інформаційної відкритості та прозорості. Тепер цензуровані медіа першими публікують новини про поширення вірусу і, звісно ж, про успіхи боротьби з ним.

Великі WeMedia відразу почали дотримувалися офіційної лінії, не розміщували новини з неперевірених джерел і доповнювали порядок денний позитивними історіями і корисними порадами по боротьбі з вірусом.

Проте у групових чатах циркулювала суміш інформації з офіційних і неофіційних джерел, зарубіжних і місцевих новин, особистих спостережень, прогнозів, інтерпретацій, версій. Саме тут продукувалася велика кількість фейків [4].

Інтернет-платформа Weibo, на якій деякі пости встигають за короткий час набрати сотні тисяч репостів, хештеги на тему коронавіруса почали модеруватися та проходити ретельне редагування. Схожа ситуація і в популярних додатках коротких відео – Douyin (TikTok) і Kuaishou (китайський Kwai), які стали джерелами новин про вірус і доповнюють інформаційну картину центральних ЗМІ.

Технологічні компанії почали пропонувати додатки, які допомагають отримувати китайським громадянам інформацію про вірус на основі концентрованого опрацювання даних і алгоритмів машинного навчання, онлайн консультації від лікарів, а також відповіді на запити щодо купівлі масок, розташування найближчих лікарень тощо.

Найбільша китайська компанія в сфері кібербезпеки Qihoo 360 та IT компанія NoSugarTech запустили платформу, що дозволяє визначити ймовірність подорожі в літаку/поїзді з інфікованою людиною, ввівши дату перельоту/поїздки і номер транспортного засобу. Близько 21 млн. людей скористалися цим сервісом протягом перших двох днів після запуску [5].

REUTERS/Stringer/File Photo

У Ханчжоу впроваджена система електронного управління інформацією з динамічним кольоровим QR-кодом, яка об’єднує дані, зібрані відділами охорони здоров’я, громадської безпеки та транспорту для визначення стану захворювання кожного жителя і запровадження відповідних заходів для стримування поширення хвороби.

Як тільки користувач надає програмному забезпеченню доступ до персональних даних, частина програми, позначена як «reportInfoAndLocationToPolice», відправляє на сервер місцезнаходження людини, назву міста та ідентифікаційний кодовий номер, встановлюючи шаблон для нових форм автоматичного соціального контролю, який може зберігатися ще довго після того, як епідемія вщухне.

Система використовує дані для розрахунку статусу ризику жителів за допомогою моделювання, аналізу та оцінки. Це фактично і є електронний «паспорт» на час епідемії [6].

Tencent, китайський інтернет-гігант, який запускає додаток для обміну повідомленнями WeChat, що налічує понад мільярд користувачів в місяць, також працював з владою над створенням власної системи «кодів здоров’я».

У той час як світ бореться зі спалахом хвороби, підлітки у пошуках «вірусної» слави почали публікували меми та анекдоти. Так, відео з хлопцями у костюмах стилю хазмат, які розливають Kool-Aid в метро Нью-Йорка, навмисне створюючи враження, що рідина містить смертоносний вірус, привернуло увагу користувачів платформ TikTok, викликало занепокоєння та страх.

Від дітей не відстають і дорослі. За даними BuzzFeed News, щонайменше два десятка поліцейських департаментів в США поширили на Facebook дезінформацією про те, що коронавірус може міститися в таких речовинах, як метамфетамін.

Як вперше повідомило The Washington Post, ці пости закликали людей приносити свої наркотики в поліцейські ділянки, щоб вони могли пройти тестування на вірус, який на даний момент вбив майже 3000 осіб. А деякі місцеві ЗМІ розмістили фейк на своїх сторінках у соцмережі.

Виявляється, це не перший випадок, коли поліція використовує страх з приводу глобального спалаху вірусу для боротьби з незаконним вживанням наркотиків. Поліцейське управління в Граніт-Шолс, штат Техас, у 2016 році поділилося аналогічним «попередженням» щодо героїну і мету та вірусом Ебола.

Тому ВООЗ вирішила створити новий веб-ресурс під назвою Epi-Win, а також сторінку з розвінчування міфів.

Інститут Пойнтера зібрав фактчекерів з 30 країн для перевірки новин за допомогою спеціального пошуку в Twitter і промоції хештегів #CoronaVirusFacts і #DatosCoronaVirus [7]. ЗМІ створюють візуальні інструкції: real-time карти та діаграми

ВООЗ також почала активно співпрацювати з пошуковими, соціальними і цифровими компаніями, такими як Facebook, Google, Tencent, Baidu, Twitter, TikTok, Weibo, Pinterest та іншими з метою поширення достовірної інформації про COVID-19, побоюючись можливого зростання глобальної пандемії.

Так, обліковий запис організації в TikTok за короткий час придбав велику кількість послідовників, що не рідкість для платформи viral video. Всього за кілька днів він отримав понад 165 200 передплатників.

Соціальна мережа Facebook посилює правила щодо публікації реклами товарів, які розповсюджують на тлі спалаху коронавірусу. Зокрема заборонені оголошення, в яких обіцяють вилікувати від Covid-19.

Amazon при пошуку «коронавірус», «COVID-19», «маска № 95» та іншого контенту, пов’язаного з коронавірусом, відображає повідомлення, що спрямовує користувачів у Центри з контролю і профілактики захворювань. Видалила списки продуктів, які нібито допомагають зупинити поширення віруса.

Twitter зробив підказку, яка з’являється, коли користувачі шукають «коронавірус», що заохочує їх використовувати офіційні джерела для отримання інформації.

Режим SOS Alert від Google активується при пошуку coronavirus або схожих пошукових запитів. У верхній частині видачі є картка, що дозволяє поділитися SOS Alert з іншими людьми. Нижче розміщуються картки з топовими новинами, обговореннями у Twitter. Ще нижче – блоки “Допомога та інформація”, а також “Поради з безпеки”.

Невизначеність у прогнозах на майбутнє¸ безперспективність, страх чинять значний психологічний вплив у порівнянні з випусками новин, такими як уповільнення темпів економічного зростання або погані погодні умови, які швидко втрачають актуальність та забуваються. Тривалість нового типу захворювання мінлива і динамічна, вірус все ще поширюється і завдає шкоди ринкам, стан яких залежить від потоку інформації, думок та спекуляцій.

Ліна Вежель

Посилання на джерела:

У матеріалі використана ілюстрація, створена в Центрі контролю та профілактики захворювань (CDC), яка демонструє наглядність розповсюдження ультраструктурного коронавірусу 2019 (2019-nCoV), зареєстрованого у Китаї. Авторські права: CDC / Alissa Eckert, MS, Dan Higgins, MAM. [Зображення загальнодоступного домену].

[1] За наявності надмірної інформації відбувається процес змішування, при якому кількість нефахової інформації «топить» фахову, а центри реальної інформації піддаються остракізму, бо не володіють сучасними засобами ККБ.

Вакцинація проти дезінформації: чи зможуть технологічні компанії зупинити коронавірусну інфодемію?

Be the first to comment on "Вакцинація проти дезінформації: чи зможуть технологічні компанії зупинити коронавірусну інфодемію?"

Leave a comment Скасувати відповідь