За межами розваг: TikTok як успішне глобальне занурення молоді в політичну атмосферу цифрового домінування

У 2017 році американський ринок відреагував на купівлю китайським технологічним стартапом ByteDance приблизно за $ 1 млрд застосунка для синхронізації губ Musical.ly, що був неймовірно популярним серед підлітків, як на буденну фінансову операцію. Відомо, що про покупку Musical.ly думав і Facebook. Компанія відмовилася від цієї ідеї з двох причин: занадто юне середовище (аудиторія неповнолітніх користувачів, з захистом особистих даних яких багато проблем) і країна походження.

Ніхто навіть і гадки не мав, що через декілька років платформа перетвориться на глобальну (800 млн активних користувачів) і ввійде у топ найдорожчих світових брендів.

До 2019 року застосунок, що був перейменований восени 2018 року у TikTok, почав привертати до себе увагу незвичним та епатажним форматом подачі динамічного контенту в парадигмі «короткого кроку» та фантастичною креативністю дизайну комунікаційних дій. Тоді він здавався апріорі аполітичним у порівнянні зі змученим постійними скандалами Фейсбуком та інфікованим ботами Твітером, чиї керівники регулярно виправдовувалися і відхрещувалися від звинувачень у підриві демократичних засад міжнародного порядку.

Компанія ByteDance завжди показово і наполегливо наголошувала на незалежності TikTok від владних структур власної країни і важливості дотримання світових міжнародних стандартів прав та свобод людини, особливо в частині збереження персональних даних користувачів.

Ідея місії «нейтральної» надсучасної технологічно-креативної платформи має інтуїтивну привабливість –  застосування узгодженого набору правил до всіх своїх користувачів без дискримінації будь-якої ідеології або визначеного набору цінностей. Але вже зараз спеціалістам з проблем комунікаційно-контентної безпеки очевидно: соціальна мережа, технологічні масштаби функціонування та охоплення людей по всьому світу якої сягають глобального масштабу, стає інструментом влади. А якщо точніше – середовищем мультиінструментів технологічного спонукання в руках будь-якої влади (особливо країни походження). До цієї когорти людей, які співвідносять себе з владою або докладають зусиль до її досягнення, може належати досить широке коло: політичні діячі, які прагнуть глобального впливу, уряди, які бажають отримати контроль над суспільством, користувачі (групи), які намагаються (або їх креативно спонукають) підірвати державний порядок та функціональний владний контроль, особливо в умовах глобальної кризовості, масштабних катастроф (приміром, нинішня пандемія) чи цифрових трансформацій сингулярності чи квантовості.

В лютому 2018 року в США TikTok викрили в незаконному зборі даних дітей до 13 років без згоди їхніх батьків. Федеральна торгова комісія США оштрафувала розробників сервісу на $5,7 млн.

На початку жовтня 2019 року сенатор-республіканець Марко Рубіо закликав перевірити роботу TikTok, посилаючись на критику діяльності застосунка в ЗМІ. Політик заявив, що сервіс займається цензурою в інтересах китайської влади і збирає особисті дані американців.

За кілька тижнів до цього газета The Guardian опублікувала статтю, де йшлося про те, що в обов’язки модераторів цифрової алгоритмізації TikTok входить робота з політично чутливим контентом для владного режиму. Зокрема, мова йшла про події на площі Тяньаньмень, протестах за збереження засад демократії в Гонконзі і незалежності Тибету. Модератори через алгоритмічні інструменти поділяють такі матеріали на дві категорії. У першому випадку публікацію видаляють зовсім, а користувача можуть відправити в бан. У другому  –  матеріал залишається на сайті, але алгоритм обмежує його покази, що є більш дієвим механізмом брутальної нейтралізації глобальної комунікаційно-контентної присутності. При цьому ніхто не знає масштабів алгоритмічних процедур обмеження і причину провалу матеріалу нерідко починають шукати в авторській площині, а вона лежить у фунціоналі інфраструктури платформи і є нічим іншим як тотальним цифровим цензуруванням поширення контенту.

На наш погляд, ця проблема вимагає загального міжнародного законодавчо-нормативного поділу глобальних сервісів на дві технологічні ланки. Одна це умови створення безпосередньо контенту. Друга – правил (експертиз) його поширення.

Правила обмеження щодо поширення контенту доцільно чітко прописати, можливо індексувати кожний контентний крок. Це бажано зробити з огляду на рівень брутальної неадекватної анонімності, яка знищує сенс контентно-комунікаційного поширення в глобальних платформах. Подібні побоювання підтверджуються тим, що на майданчику TikTok практично неможливо знайти відео про протести в Гонконзі, про що повідомляла і газета The Washington Post.

Недавнє дослідження політичного онлайн-контенту в США показало, що відео TikTok з хештегом #Trump2020 отримало 1,1 млрд переглядів у лютому 2020 року і 3,4 млрд – десь два тижні тому.

На початок червня у хештега #blacklivesmatter було 2 млрд переглядів, контент роликів якого стосувався сцен протестів у США, порад про те, як боротися зі сльозогінним газом, і закликів «відстоювати те, що правильно», від Чарлі Д’Амеліо, відомої TikTok інфлуенсерки.

Політичні активісти використовують дуети для проведення дебатів на платформі

Від Майло Яннопулос (Milo Yiannopoulos) в Твітері до рекламної кампанії Майкла Блумберга в Instagram політичний онлайн вплив вже не нове явище. Але певні особливості комунікаційно-контентного дизайну TikTok роблять його дуже зручним для залучення молоді в політику через стани тотального занурення.

«Користувачі TikTok не хочуть просто спілкуватися з політиками [як у Твітері] – вони хочуть бути політичними зірками», – стверджує Хуан Карлос Медіна Серрано (Juan Carlos Medina Serrano), фахівець з даних Мюнхенського технічного університету.

У світі глобальні соціальні мережі перетворюються на технологічно-інфраструктурних монополістів з дистрибуції контенту та стилізування спілкування як модної комунікаційно-контентної поведінки з можливостями алгоритмічної модерації, тобто анонімної діджитал-цензури.

Тому платформа з базою в сотні мільйонів даних, якою в основному користується молодь і яка діє за принципами ситуативно-креативної змагальності, представляє реальну загрозу стандартам традиційної демократичної влади. Ця загроза походить передусім від вікових особливостей користувачів, їхнього сприйняття та реакції, яка часто (потенційно) може виражатися в брутальному запереченні, відторгненні, руйнаціях, підсилених можливостями цифрових комунікаційно-контентних реальностей. А за допомогою нинішніх цифрових технологій, як свідчать непоодинокі факти, можна ефективно нищити реальний порядок інституційних процедур демократичного державництва у світі.

Нещодавно тіктокери і любителі південнокорейської популярної музики K-Pop повідомили, що саме завдяки їхнім зусиллям аудиторія на першому за останній час передвиборчому мітингу президента США Дональда Трампа була не такою великою, як очікувалося.

За словами політтехнолога Стіва Шмідта, тінейджери по всій території США замовили квитки на захід, хоча насправді брати участь в ньому не планували ,  і зробили це спеціально, щоб в залі були порожні місця. Шмідт  –  відомий противник чинного президента  – повідомив, що в числі тих, хто брав участь в акції, була його дочка.

Невідомо, скільки сотень тисяч заявок на участь у мітингу були фальшивими. Однак тільки один з відеороликів в Tik-Tok, що був розміщений 12 червня і закликав людей зробити хибні замовлення, отримав більше 700 тис. лайків.

За останні кілька днів тисячі користувачів популярного відео сервісу зібралися в Apple App Store, щоб наповнити застосунок кампанії президента США Дональда Трампа негативними відгуками.

Скріншот даних компанії  Sensor Tower

Подібна тактика була випробувана дітьми, які були розчаровані навчанням під час карантину, у квітні в знак протесту проти Google Classroom.

З одного боку сучасні молоді люди шукають способи, щоб їхні голоси були почуті, навіть якщо деякі з них ще не можуть голосувати, а з іншого боку видно, що цю молоду силу спонукають до руйнівних процесів владні режими одних країн проти демократичної влади інших країн.

Минулого тижня TikTok опинився в центрі політичних скандалів, які вкотре демонструють утопічність ідеї про можливість ізоляції глобальних технологій від політики держав.

Спочатку з’явилася інформація про те, що дослідники безпеки Талал Хай Бакри (Talal Haj Bakry) і Томмі Миск (Tommy Mysk) виявили порушення конфіденційності з боку 53 застосунків для iOS, в тому числі і TikTok.

Пізніше індійський уряд повідомив про блокування 59 китайських додатків, серед яких  TikTok, WeChat і UC Browser. Тригерами таких дій стали військові та політичні протиріччя між Індією та Китаєм. І, звісно ж, незабаром після того, як була оголошена заборона, в повідомленнях з Австралії висловлювалося припущення, що уряд країни буде змушений піти на подібні кроки. Австралія має власну давню геополітичну та сучасну геостратегічну напруженість з владним режимом Китаю, а недавні кібератаки на уряд країни неофіційно приписують Пекіну.

До останнього часу на Гонконг не поширювалася прийнята в материковому Китаї цензура інтернету, відома як “великий китайський файрвол”.

Тепер новий закон вимагає від інтернет-провайдерів видаляти контент, який влада КНР вважатиме неприйнятним, і на першу вимогу поліції надавати інформацію про користувачів.

Китайська влада зможе в обхід місцевого уряду карати за дії, які розцінюватимете як такі, що загрожують національній безпеці та підривають державну владу Гонконгу. Це остання спроба Пекіну посилити контроль над колишньою британською колонією, в якій антиурядові протести охопили автономію з червня минулого року.

TikTok став першою технологічною платформою, яка демонстративно вийшла з автономії у відповідь на новий агресивний закон про національну безпеку.

При запуску застосунку користувачі TikTok із Гонконгу отримали таке повідомлення: «Дякуємо за те, що витратили час на TikTok і дали нам можливість принести трохи радості у ваше життя! Ми з жалем повідомляємо вам, що припинили роботу TikTok в Гонконзі»

Скріншот повідомлення в TikTok

З урахуванням того, що штаб-квартира ByteDance знаходиться в Пекіні, складно уявити, що TikTok зміг б не підкоритися цим вимогам. Інакше це призвело б до краху його світової візії та трансформації власної репутації глобального гравця.

«У світлі останніх подій ми вирішили припинити роботу програми TikTok в Гонконзі»,  сказав представник компанії.

У той же день Держсекретар США Майк Помпео заявив, що США “безумовно розглядають” можливість ввести заборону на застосування китайських соцмереж, включаючи TikTok.

“Я не хочу випереджати президента (Дональда Трампа), але це те, що ми розглядаємо”, – сказав Помпео в інтерв’ю Fox News.

І наостанок. Глава американського ФБР назвав Китай найбільшою довгостроковою загрозою для США. Крістофер Рей стверджує, що ФБР відкриває нову “контррозвідувальну справу щодо Китаю кожні 10 годин”, а з п’яти тисяч справ активної контррозвідки, які зараз ведуться в США, майже половина пов’язана з Китаєм.

Ситуація, в якій опинився TikTok, має принаймні зруйнувати популярний міф Кремнієвої долини про те, що глобальні платформи можуть  бути аполітичними чи хоча б політично нейтральними та безпечними.

TikTok до сьогоднішнього дня набирав масштабів та глобальної ваги завдячуючи можливостям демократичної нейтральності. Він віртуозно маневрував між двома наддержавами. Але чи може це тривати вічно?

Ситуація, в якій він опинився, може змусити його стати на позиції геостратегічної гри на боці однієї з цих сил. І мабуть зайве гадати, на чий бік схилиться платформа.

Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»