Цифровий юань

Виклик національній безпеці будь-якої  країни, усвідомлення меж політичної влади як такої та загроза традиційним практикам автономної конфіденційності

Китайська Народна Республіка за деякими комунікаційно-контентними безпековими маркерами поширення криптокультурних рішень є лідером глобальної гонитви за домінування алгоритмічної інфраструктури національної цифрової валюти. Ще минулого року влада КНР оголосила криптотехнології пріоритетними і провела тест-драйв цифрового юаня.

Цього року центральний банк країни – Народний банк Китаю (НБК) –зробив кілька геостратегічних кроків наступу, замаскованих під дипломатичну стилістику вивчення міжнародного використання цифрового юаня (eCNY).

Хоча офіційного графіка запуску суверенної криптоінфраструктурної (цифрової) валюти Китаю немає, за повідомленнями ЗМІ, фахівці з економічного планування прагнуть ввести цифровий юань напередодні зимових Олімпійських ігор 2022 року в Пекіні.

15 січня 2021 року у блозі BSN (the Blockchain-based Service Network) було викладено амбітний план, а радше геостратегію функціонування глобальної мережі, яка підтримуватиме майбутні цифрові валюти центральних банків (CBDC) з декількох країн.

Екосистема BSN

BSN спрямована на створення універсальної глобально-планетарної мережі цифрових платежів (UDPN) протягом 5 років, починаючи з бета-версії в другій половині 2021 року. У повідомленні не згадується цифровий юань або eCNY, хоча, безсумнівно, він буде використовуватися одним з перших і всі наміри будуть спрямовані на те, щоб саме він домінував на ринку криптовалют на перспективу. Йдеться про «стандартизований спосіб трансферу в цифровій валюті та процедуру оплати».

Інфраструктурна блокчейн-платформа додала 1 лютого підтримку Cosmos у локалізовану версію мережі. Адаптовану версію Cosmos під назвою Wenchang Chain розробив китайський стартап Bianjie. Вона являє собою відкритий блокчейн з обмеженим доступом (OPB  –  Open Permissioned Blockchains).

За допомогою ініціативи OPB розробників націлюють (і стимулюють можливостями) на створення децентралізованих застосунків в локальній версії BSN відповідно до законодавства Китаю.

Згідно із заявою EY, консалтинговий гігант також планує запропонувати свою мережу EY OpsChain розробникам в Китаї через Blockchain Open Source (BCOS), що працює на китайській національній платформі Blockchain Service Network (BSN), а також через «локалізовану» версію Ефіріума, налаштовану на інтеграцію з BSN.

Команда розробників постійно покращує інфраструктуру і екосистему BSN. Наступне велике оновлення буде завершено 30 квітня 2021 року і включатиме покращення функціоналу BSN International.

Якщо їм вдасться виконати завдання щодо масштабного впровадження інфраструктурно–сервісної мережі на основі блокчейну планетарного рівня, то це може зіграти важливу роль у встановленні цифрових (криптоінфраструктурних) стандартів. Імовірно, вони використовуватимуться іншими країнами в майбутньому, зокрема в децентралізованому, але можливо і в єдиному просторі криптокультурних рішень. Тут першість і геостратегічна всеохопність може стати незламною монополією (можливість, здатність, спроможність, стійкість), яка може завершити епоху конкуренції та закрити перспективи цивілізованого партнерства на базі ліберально-демократичних цінностей.

Напередодні Нового року (12 лютого 2021 року) пілотні програми з тестування під назвою “Цифрова валюта / Електронна платіжна система” були розгорнуті в провідних містах, таких як Шеньчжень, Сучжоу і Пекін. Шанхай і Гуандун також оголосили про плани пілотного впровадження eCNY.

Влада Китаю вибрала найпростіший спосіб інтеграції цифрової валюти  –  впровадження через соціальну і бюджетну сфери. Уже в травні минулого року офіційні особи, наприклад, у Сучжоу, отримали половину транспортних субсидій у DC/ ЕР, а не в традиційних юанях. Для цього їм необхідно було встановити на свої смартфони спеціальний застосунок  –  електронний гаманець, який можна прив’язати до існуючого банківського рахунку. Цю нову цифрову валюту також можна використовувати для розрахунків в McDonald’s, Starbucks, Subway та інших популярних мережах.

Новаційний підхід до розробки державної цифрової валюти полягає не тільки в тому, що випуск цифрових грошей стає дешевшим, оскільки не потрібно спеціального паперу з водяними знаками та іншими заходами безпеки. Революція в тому, що китайська влада вважає, що «суверенна цифрова валюта» є ефективною альтернативою системі розрахунків в доларах США. Відтак відпадає традиційна залежність від певних систем міжнародно-правової звітності і аналізу, зникає загроза відповідальності при сумнівних операціях, приміром фінансування злочинних промислів, тіньовий обіг зброї, порушення інтелектуальної власності тощо. Це нівелює вплив будь-яких міжнародних санкцій та знижує ефективність геополітичних загроз бойкоту як на національному рівні, так і на рівні приватних компаній, які діють в глобальному горизонті економічних транзакцій.

Спільне підприємство Finance Gateway Information Service (FGIS) Інституту дослідження цифрової валюти НБК, Китайського національного клірингового центру НБК, SWIFT, глобальної системи обміну фінансовими повідомленнями та транскордонних платежів, і кількох інших китайських компаній було створено 16 січня. Ця подія викликала подив у експертів, оскільки система SWIFT, в якій домінує долар, завжди використовувалася Вашингтоном як потужний інструмент для введення фінансових і економічних санкцій проти таких країн, як Росія, Іран або Пакистан. У минулому році зросли побоювання з приводу того, що США можуть прийняти рішення виключити Китай або Гонконг з SWIFT на тлі закликів до економічного поділу і після низки санкцій, спрямованих проти китайських чиновників.

В якості ще одного переконливого сигналу щодо прихильності Китаю до інтернаціоналізації цифрового юаня стала заява НБК про те, що він приєднується до проєкту транскордонних платежів Multiple Central Bank Digital Currency Bridge, що був ініційований управлінням грошового обігу Гонконгу і Банком Таїланду в 2019 році. У той же час до m-CBDC Bridge приєднався центральний банк ОАЕ.

У планах Китаю  – стати найпотужнішою країною з економікою, що пропонує національну цифрову валюту набагато раніше, ніж, наприклад, запровадження цифрового євро, яким формально опікується Європейський центральний банк. Дослідження Martens Centre демонструє, що ЄС в цей час відстає у галузі FinTech та інноваційних фінансових продуктів  –  всі гарячі події відбуваються в Азії або США. Додайте сюди дослідження ШІ, телекомунікаційні патенти або розробку різних технологічних стандартів на міжнародному рівні, і ви побачите, що ЄС не просто поступається Китаю, а плететься у хвості геостратегічних процесів криптокультурної епохи, яка наближається.

За оцінками аналітиків Goldman Sachs, минулого (2020) року більше 750 мільйонів китайців придбали онлайн-товари, цифровий юань може використовувати 1 мільярд осіб у наступні десять років. Однак розвиток гіперцентралізованного eCNY також призведе до створення найбільшого в світі хмарного сховища даних про фінансові транзакції. А це надасть технологічним системам та центрам КПК безпрецедентний за унікальністю і глобальністю доступ для посилення можливостей різнопланового контролю, стеження і найголовніше – санкцій.

Ключова концепція цифрового юаня, яка знаходиться в центрі уваги ЦБК з 2014 року,  –  це централізоване управління, яке вони імовірно технологічно маскують в середовищах вільного коду. Після того, як криптоінфраструктурний (цифровий) юань буде доступний планетарно, користувачі завантажуватимуть цифровий гаманець для зберігання своїх коштів, генеруючи QR-код, який сканується для здійснення покупок. На відміну від програм для онлайн-платежів, цифровий юань покликаний повністю відмінити готівку в обігу, а не гроші, довгостроково депоновані на банківських рахунках. Ці електронні транзакції дозволять центральному банку відстежувати видаткову активність способами, які неможливі з готівкою або монетами, які мають можливості набувати якостей електронних грошей. Цифрові гроші у цьому випадку такі трансформації виключають повністю, або залишають це право лише для вузького кола клієнтів.

У звіті Центру нової американської безпеки (CNAS) не тільки в загальних рисах описується історія і сучасний стан китайської системи CBDC, але також розглядаються деякі доступні технічні подробиці і рекомендуються заходи щодо політики, які США слід враховувати в умовах глобальної геостратегічної ескалації протистояння на лінії зіткнення фінтех технологій, які вже торкнулися цивілізаційного рубежу.

«Ця система CBDC, яку китайський уряд називає цифровою валютою / електронними платежами (DCEP), швидше за все, дозволить комуністичній партії Китаю зміцнити цифровий авторитаризм всередині країни і експортувати свій вплив і встановлення стандартів за її межі», — йдеться в звіті. В парадигмі ККБ-аналізу очевидно, що це жорсткий монетарний інструмент від КПК КНР для того, щоб єдина доля запанувала для всіх країн, які погоджуються з їхньої геостратегічної візією єдиного поясу і єдиного шляху.

«Усуваючи деякі з попередніх обмежень на збір урядових даних про транзакції приватних осіб, DCEP є значним ризиком для давно усталених стандартів фінансової конфіденційності, що підтримуються вільними суспільствами».

Крім того, згідно зі звітом, будь-які зібрані метадані можуть включати інформацію про особисті переміщення користувачів та їхні пристрої, доповнюючи масив важливих персональних даних:

«Моделювання DCEP (цифрова валюта / електронні платежі – прим.автора) Народним банком Китаю показує, що кожен токен цифрової валюти, що належить користувачам, буде побудований з використанням криптографічного алгоритму з різними вхідними даними, такими як інформація про власника токена.

Не всі дані будуть відкриті тим, хто здійснює операції в DCEP, але всі вони будуть доступні центральному банку, згідно з його раніше запропонованими ескізами дизайну і більшістю технічних звітів про DCEP», -наголошується у звіті.

Слайд з презентації Яо Цяня (Yao Qian) на конференції Міжнародного телекомунікаційного союзу 18 липня 2018 р. (Джерело зображення: ITU)

Цифровий юань може бути інтегрований у комплекс техно-авторитарних інструментів КПК для стеження за 1,4 мільярдами китайських громадян та інших осіб по всьому світу. Біометрична технологія збирає зразки голосу людей, система Skynet  –  зображення в громадських місцях та на контрольно-пропускних пунктах для моніторингу в режимі реального часу, а штучний інтелект використовується для етнічного профілювання і придушення уйгурів та інших етнічних і релігійних груп.

КПК зможе реалізовувати політику і запроваджувати правила, що вимагають від іноземного бізнесу та інвестицій мати певну кількість цифрових юанів, щоб почати роботу в Китаї. Понад 70 % зареєстрованих іноземних підприємств, що працюють в Китаї, вже погодилися зі створенням осередків під керівництвом КПК на своїх приватних підприємствах, включаючи Walmart, Ford і Volkswagen. Хоча ці осередки здійснюють вплив і розширюють партійну присутність, більшість компаній зберігає мовчання з приводу грубих порушень прав людини в обмін на доступ до величезного ринку. Цифровий КПК-юань прискорить цю тенденцію. Докорінні зміни стануть не лише геополітичним явищем, а насамперед загрозою реальної тотальності, яка для привабливості буде мати лайт-форми існування (на початку з іншими фінтех середовищами).

Глобальні прагнення Пекіна революціонізувати гроші створює новий рівень загрози правам людини в Китаї. Якщо цифровий юань вийде за межі Китаю, як це зробили WeChat і Zoom, він стане ще одним цифровим інструментом цензури або фільтрації для моніторингу фінансового та інших проявів життя людей в країнах світу.

Успішне впровадження цифрового юаня сприятиме інтернаціоналізації юаня, що довгий час було пріоритетом для китайського керівництва. CIPS, нинішня китайська альтернатива глобальній системі SWIFT, поки не змогла отримати серйозне міжнародне визнання і в цей час обробляє частину щоденних транзакцій, які проходять через SWIFT. Проте торгові та інвестиційні партнери Китаю все частіше здійснюють розрахунки за угодами в межах ініціативи “Один пояс, один шлях “ з використанням CIPS, при цьому юань  складає  20 % зовнішньої торгівлі Китаю у 2020 році. Міжнародне прийняття DC / EP сприятиме цій тенденції, створивши ще один потужний важіль для розширення міжнародних торговельних зв’язків і впливу Китаю.

Китайський юань також впливатиме на ринок біткоїну на тлі вразливих світових валютних показників і нестабільних геополітичних тоталізаторів. Громадянам Китаю вже заборонено конвертувати юань в токени, але ця практика продовжується з використанням стейблкоїну Tether, цифрової монети, що прив’язана до долара. Гроші, які зберігаються в Tether, потім направляються в біткоїн та інші токени.

Філіп Гіллеспі (Phillip Gillespie) виконавчий директор компанії B2C2 Japan, вказує на ризик заборони Tether, що може підвищити ставки для всіх, хто бажає продовжувати його використовувати.

Проєкт закону про Народний банк Китаю, який є основою для впровадження цифрового юаня, включає положення, що не дозволяє фізичним та юридичним особам створювати і продавати токени. Нещодавно Внутрішня Монголія, автономний регіон на півночі Китаю, до квітня заборонила майнінг криптовалют.

У найближчі роки ми станемо свідками зростання кіберпротистояння у всьому світі і безперервної гонки за технологічне лідерство. Світова цивілізація, передусім ліберально-демократичні лідери, не повинна залишатися осторонь і дозволяти цифровим авторитарним режимам зі Сходу домінувати в технологічних стандартах криптокультурних феноменів сьогоднішнього і завтрашнього дня. Бо незабаром світ може постати перед невідворотністю використання нових інструментів грошово-кредитної геополітики зі штампом Комуністичної партії Китаю.

Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»