Як нова угода між OpenAI та медіа-гігантом змінює правила гри у світі новин і цифрового контенту
22 квітня 2025 року стало знаковою датою для медіа-ландшафту. The Washington Post уклав угоду з OpenAI, дозволяючи ChatGPT використовувати свої матеріали для генерації відповідей на запитання користувачів з прямими посиланнями на оригінальні статті. Цей крок став не просто новиною, а й відображенням нової фази в розвитку відносин між медіа та технологіями штучного інтелекту. Замість того, щоб сприймати ШІ як загрозу, медіа-компанії починають розглядати його як потужний інструмент для розширення аудиторії та оптимізації бізнес-моделей. OpenAI вже уклала партнерські угоди з більш ніж 20 іншими видавництвами новин, включаючи такі гіганти, як News Corp, материнську компанію Business Insider, The Associated Press, Axel Springer, Condé Nast, Financial Times, Future та Hearst. Материнська компанія The Verge, Vox Media, також співпрацюють з OpenAI.
Донедавна більшість медіа-організацій ставилися до штучного інтелекту з обережністю, а іноді й з тривогою. ШІ, зокрема інструменти автоматизованого збору контенту, такі як ШІ-скрейпери, могли забирати трафік, обходячи стандартні канали поширення новин. За таких умов новинні організації, які базують свою модель доходу на рекламі та підписках, змушені були обмежувати доступ до контенту для таких інструментів. Відомий випадок, коли The New York Times заблокував доступ до своїх матеріалів для пошукових систем, щоб зберегти цінність свого контенту для підписників, став яскравим сигналом про те, як медіа намагаються протистояти технологіям, які забирають їхню аудиторію. Більше того, The New York Times подав на компанію до суду — видання звинувачує OpenAI у незаконному використанні авторських матеріалів. OpenAI ці звинувачення відкидає.
Аналогічно, The Guardian також обмежив доступ до свого контенту для автоматичних інструментів, таких як ШІ-скрейпери, щоб захистити свою стратегію монетизації через онлайн-рекламу. Видання стикалося з проблемою втрати трафіку, оскільки такі технології могли використовувати їхні матеріали без належної атрибуції або оплати. Це стало важливим кроком, щоб зберегти свою аудиторію і підтримати бізнес-модель, орієнтовану на зростання підписок та реклами.
Проте тепер ситуація змінилася. Технології, які колись сприймалися як прямі конкуренти, сьогодні стають важливими партнерами. У випадку з The Washington Post, угода з OpenAI свідчить про новий підхід: ШІ стає інструментом для покращення доступу до інформації та залучення аудиторії. Відтепер ChatGPT надаватиме користувачам відповіді з прямими посиланнями на оригінальні статті, що стимулюватиме трафік на сайті та сприятиме зростанню впізнаваності бренду. Варто зазначити, що The Washington Post почав експериментувати зі штучним інтелектом значно раніше — ще в листопаді минулого року видання стало застосовувати генеративний ШІ для створення резюме статей, а вже у лютого цього року газета відкрила доступ користувачам до функції ChatGPT Search без обов’язкової реєстрації.
Зараз, коли вже понад 500 мільйонів людей щотижня використовують ChatGPT, варто задуматися, як нові технології можуть вплинути на звичний ландшафт новинної індустрії. Інтеграція штучного інтелекту в журналістику не лише змінює підхід до створення та споживання контенту, а й відкриває нові можливості для взаємодії з аудиторією на не баченому раніше рівні. Ці технології створюють неймовірні перспективи для медіа, допомагаючи їм не лише залучати більше читачів, а й значно покращувати свою монетизацію.
Однак, незважаючи на безліч переваг, ШІ в медіа-сфері не позбавлений і ризиків. Зростання залежності від технологій може призвести до спрощення складних тем і недостатньої глибини аналізу. Журналістика — це не просто передача фактів, а передусім контекстуалізація, глибоке розуміння та дослідження складних суспільних, політичних і економічних явищ. Автоматичні системи, зазвичай, не здатні врахувати всі ці нюанси, тому інформація може бути зведена до простих загальних фраз або навіть ввести в оману.
Додатково залежність від коротких резюме, які створюються ШІ, може позбавити користувачів доступу до повних статей, а отже — до глибшого аналізу, контексту та розслідувань. Це може знизити загальний рівень критичного мислення в суспільстві, адже читачі, орієнтуючись лише на поверхневі резюме, не отримуватимуть всієї інформації для формування обґрунтованих суджень.
Технічна революція, яку приносить ШІ, ставить перед медіа нові виклики. З одного боку, штучний інтелект дозволяє створювати нові моделі взаємодії з аудиторією, значно збільшуючи доступність контенту та покращуючи його розповсюдження. З другого — це загроза для фінансових моделей, заснованих на традиційних способах монетизації контенту. Якщо новини споживатимуться виключно через автоматичні резюме, може суттєво впасти відвідуваність новинних сайтів, що призведе до зниження доходів, пов’язаних з рекламою та підписками.
Тому важливо знайти баланс між використанням можливостей ШІ та збереженням глибини і якості контенту, який робить журналістику цінною для суспільства. Медіа мають змогу використати нові технології для покращення своєї роботи, однак це потребує ретельної стратегії, що враховує як комерційні, так і етичні аспекти.
Наразі ми є свідками лише початку цього процесу. І хоча попереду ще багато питань, пов’язаних із впливом ШІ на журналістику, очевидно, що ці технології, завдяки своїй здатності пристосовуватися та масштабуватися, будуть і надалі змінювати правила гри на медіа-ринку.
Те, як ЗМІ адаптуються до цих змін, визначатиме їхнє майбутнє. У найближчі роки ми побачимо, як новинні організації інтегрують ШІ у свої стратегії. Вони повинні будуть знайти баланс між збереженням журналістської гідності, забезпеченням високої якості контенту та використанням технологій для підвищення ефективності та доходів. Хоча шлях до цього буде складним, інновації, що вже з’являються, мають потенціал зробити журналістику більш доступною, ефективною та впливовою, відкриваючи нові можливості для медіа у всьому світі й сприяючи розвитку більш динамічної та інтерактивної медійної екосистеми.
Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»
Зображення, згенероване штучним інтелектом Grok