Світ Ілона Маска – це світ не гіпотез, обговорень та узгоджень, а дій (наступів, агресій, штурмів), та венчурних рішень. 28 березня 2025 року стало важливим моментом, коли візія Маска набула нових масштабів: компанія xAI, що стрімко набирає ваги на ринку штучного інтелекту, офіційно придбала платформу 𝕏 (колишній Twitter) за 33 мільярди доларів. Але цінність (перспектива) цієї угоди вимірюється не лише великими грошима. Йдеться про нову якість інтегровано-технологічного контролю, архітектурну стилістику (пропозицію) в алгоритмічному дизайні майбутнього та нав’язування нової парадигми правил для горизонтів цифрового простору.
Злиття xAI та 𝕏 не лише поєднує компанії, а й змінює саму суть цифрової взаємодії. Це народження вертикально інтегрованої ШІ-системи. Тут геймерсько-когнітивна платформа самореалізацій через комунікаційний контент, що генерує цифрові умови для гри людської думки та емоцій, зливається з генеративною глибокоструктурованою технологією, яка алгоритмічно аналізує отримані дані, навчається на них і формує нові умови, продукти та, зрештою, середовище.
Тепер xAI має доступ до безмежного потоку соціальних сигналів (маркерів), що надходять від 600 мільйонів активних користувачів X. Вони щодня створюють мільйони повідомлень, реакцій, що потенційно містять резонанси, тренди, тенденції та дискурси.
Дані, контентні формати, комунікаційні реальності, що генеруються, втримуються та агрегуються платформою, стають золотою жилою для власного ШІ (ГШІ). Моделі ГШІ, як Grok, можуть / будуть навчатися на цьому живому, емоційно насиченому матеріалі, ставати більш чутливими до тонких проявів відтінків мови та контексту, покращуючи таргетизацію алгоритмічної персоналізації та реакцію на реальний час, місце, ситуацію. Водночас, інші компанії, такі як OpenAI або Anthropic, змушені шукати компроміси і укладати угоди для отримання даних (згадаймо хоча б недавній пакт Reddit з OpenAI), або скрейпити веб-дані із ризиком юридичних баталій, що є складним, юридично обмеженим і ресурсомістким процесом. xAI ж випереджально отримує доступ до одного з найжиттєвіших інформаційних цифрових просторів у світі без таких обмежень (законодавець про них ще не думав).
І це не поодинокий випадок. Такі компанії, як Meta, X та TikTok, мають стратегічну перевагу: вони одночасно контролюють і платформи, і дані, тобто мають монополію на генеративне використання ШІ. Це забезпечує їм прямий доступ до всього спектру користувацької активності – від публікацій і коментарів до показників залучення, поведінкових патернів, звичок прокручування та емоційних реакцій, асоціативних уподобань, пасток та видів агресій. Завдяки цим інтегрованим екосистемам вони здатні продукувати нові масштаби і темпи та об’єднувати світову спільноту в соціум цифрової уваги, а відтак і більш швидко та точно навчати свої моделі штучного інтелекту, підвищуючи їхню адаптивність та ефективність у реальному часі.
Meta, наприклад, відкрито підтвердила, що використовувала публічно доступний контент із Facebook та Instagram, починаючи з 2007 року, для навчання своїх моделей штучного інтелекту. Результатом цієї новаційно-безсоромної (не було обмежень), але ефективної стратегії стала модель LLaMA 3* – одна з найпотужніших мовних моделей сучасності, яка тепер працює всередині цілої екосистеми продуктів Meta: від персонального помічника до рекомендованого контенту та інструментів генерації.
Але справа не тільки в публічних постах. Найтривожніша сторона цієї цифрової реальності – доступ до приватних форм взаємодії. У січні 2025 року LinkedIn опинився в центрі судового позову в США через підозри у використанні особистих повідомлень користувачів для тренування ШІ-моделей. Виникає важливе запитання: де межа між оптимізацією технологій і порушенням приватності? І хто сьогодні її взагалі оберігає та контролює?
Проте злиття xAI і 𝕏 не лише прокладає шлях до потужніших чат-ботів чи кращих рекомендацій контенту. Воно окреслює нову концепцію функціонального підпорядкування та стратегічну траєкторію: трансформацію 𝕏 із соціальної мережі на платформу, керовану штучним інтелектом (новий функціонально-алгоритмічний вид ШІ), із глибоко вбудованими функціями персоналізації, аналітики й навіть фінансових та інших послуг.
Соціальні медіа давно стали місцем обговорення фінансів – від спільноти Reddit, яка у 2021 році вивела акції GameStop на історичний пік, кинувши виклик традиційним фінансовим інституціям, до трейдерів на TikTok, які впливають на настрої ринку більше, ніж офіційна статистика. Але тепер, маючи доступ до безперервного потоку даних і потужні алгоритми xAI, платформа 𝕏 може стати не просто відображенням настроїв , а й активним потужним корпоративним гравцем фінансових ринків та театрів геостратегічної безпеки.
ШІ-моделі, навчені на соціальних сигналах у реальному часі, спроможні аналізувати мільйони постів, виявляти зміни в емоційному тлі ринку, генерувати картини ситуативних піків (цифрові прогнози) і навіть запускати автоматизовані торгові операції-реакції чи послідовні рішення. Такий симбіоз створює безпрецедентну можливість і не менш безпрецедентний виклик, що мультиплікаційно породжує тло ризиків і перевершує наше лінійне розуміння загрози безпеці.
Як моделі, що навчаються на непрозорому контенті з сумнівною модерацією, можуть впливати, наприклад, на вартість активів? Як можна відстежити їхню поведінку? Чи не стане ШІ-асистент на платформі 𝕏 новим “аналітиком”, «фінансовим експертом», який радить чи нав’язує користувачам що купувати чи продавати – без відповідальності, ліцензії та прозорості?
І це лише одна сторона медалі. Інша – концентрація даних. Коли одна компанія одночасно контролює користувацький потік й одночасно аналітично-алгоритмічний інтелект, що його обробляє, ми входимо в нову еру якості вертикально-горизонтальної інтеграції даних, контенту та комунікаційних прецедентів. Це більше, ніж технологічна зручність нової корпоративної гегемонії. Це – глобальний виклик тотальної монополізації прав та потенціалів самого людського досвіду.
Недарма антимонопольні органи Європейського Союзу вже готуються до ретельного розслідування. Масове збирання персональних даних без прозорого інформування та згоди користувачів дедалі більше суперечить принципам цифрової етики та європейського законодавства. Загальний регламент захисту даних (GDPR) передбачає, що кожна особа має право контролювати власні дані: знати, хто їх збирає, з якою метою, і як вони будуть використовуватись. Особливо це стосується чутливої інформації – політичних уподобань, стану здоров’я чи сексуальної ідентичності. Проте у випадку тісного злиття генеративного ШІ з соціальними платформами ці захисні механізми незабаром ризикують втратити свою ефективність. Відтак людство змушене буде перейти до нової генеративної прозорості, яка, можливо, стане умовою народження платформ-сервісів первинного функціоналу комунікацій, а не сьогоднішніх систем-монстрів, що хочуть знищити людське в історії справжності, приватності та щирості комунікацій. Отже, ми на порозі національних платформ-сервісів.
Юридичні норми – лише частина захисту. Є ще інші, не менш важливі виміри – психологічний та соціальний. Коли користувачі виявляють, що не можуть контролювати, як і де використовуються їхні дані, виникає відчуття безпорадності та втрати приватності. Це змінює не тільки уявлення про цифрову безпеку, а й саму поведінку в мережі.
Люди починають стримуватись. Усвідомлення того, що їхні дописи, коментарі чи навіть емоційні реакції можуть бути використані для навчання непрозорих генеративних геймерських моделей-середовищ, провокує хвилю самоцензури та культ цифрового ізоляціонізму. Журналісти, активісти та представники вразливих спільнот дедалі частіше відмовляються від відкритого висловлювання поглядів, побоюючись стеження, викривлення або подальшого використання їхніх слів чи персональних даних без їхнього відома чи згоди
Крім того, моделі ШІ нічого не забувають – вони зберігають сліди своїх навчальних даних на невизначений термін. Дослідження “Extracting Training Data from Large Language Models” показало, що великі мовні моделі можуть ненавмисно відтворювати фрагменти навчальних даних, зокрема персональну інформацію , навіть тоді, коли ці дані вже мали бути видалені. Для користувачів це означає, що право на забуття є лише ілюзією. Цифрове минуле перетворюється на невидиму тінь, що переслідує, а результати, які неможливо передбачити чи скасувати, затискають у системі, що ніколи не відпускає.
У світі, де генеративний ШІ стає дедалі потужнішим інструментом – від помічників і пошукових систем до творців зображень і політичних наративів – питання про те, на чому він вчиться, перетворюється з технічної деталі на моральну дилему та цивілізаційний вибір, що впливатиме на майбутнє.
Попри захоплення можливостями, які відкриває злиття xAI та соціальної мережі 𝕏, за блиском технічного прогресу прихована тривожно-версійна реальність залучення енергій, стилістик, антропологічних засад та духу: моделі, що навчаються на токсичних або погано модерованих платформах, не просто відтворюють суспільну упередженість – вони її систематизують, нормалізують і розповсюджують з алгоритмічною ефективністю, підміняючи правду, щирість та справжність життя.
Генеративний ШІ, з усією своєю здатністю «розуміти» мову, образи й контекст, насправді дуже чутливий до того, чим його годують, якщо його батьки-засновники на це зважили при створені. І якщо ця пожива – коментарі з теоріями змови, расизмом, мізогінією чи мовою ненависті, то результат не змусить себе чекати. Він відтворює не просто слова, а логіку платформи, її емоційний тон, її домінантні наративи, її «сліпі» плями, або так звані галюцинації.
З моменту придбання 𝕏 Ілоном Маском наприкінці 2022 року платформа пережила радикальні зміни у політиці модерації контенту. Спрощення правил, зменшення кількості модераторів і активне повернення раніше забанених акаунтів призвели до сплеску дезінформації, мови ворожнечі та цілеспрямованих кампаній переслідування. Дослідження, опубліковане в лютому 2025 року у журналі PLOS ONE, зафіксувало значне зростання ворожого контенту, особливо спрямованого на маргіналізовані групи: трансгендерних осіб, мігрантів, темношкірих користувачів.
Ці ж дані тепер становлять основу для навчання Grok – генеративної ШІ-системи від xAI. І результати не забарилися. Модель вже потрапила у кілька скандалів через створення контенту, що ображає та принижує. Расистські зображення темношкірих футболістів. Гендерно упереджені описи жінок. Жіночоненависницькі тексти на хінді. ШІ не просто «помилився». Він зробив те, чого його навчили, або ще гірше – заклали в основу, щоб мати алгоритмічний резонатор гайпу, який ще і досі в глобальному світі добре оплачується рекламодавцями.
Це сигнал набагато глибшої проблеми: коли ШІ навчається на реальному соціальному середовищі, він вбирає в себе не тільки мову, а й логіку енергій та стилів цивілізаційної токсичності, агресії, роз’єднання. Він не лише відображає нас – він починає формувати, а може вже і заганяти нас в цифровий каземат. І якщо ми не встигнемо втрутитися, ці моделі перетворяться з квазі-дзеркала в підсилювач, що транслює найгірші наші інстинкти в глобальному масштабі.
Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»
Зображення, згенероване штучним інтелектом Grok
*Llama 4 — це остання флагманська версія Llama AI з відкритим вихідним кодом від Meta, новий реліз вийшов майже рівно через рік після виходу Llama 3 у 2024 році.