Офіційний обліковий запис White House стирає межу між політичними повідомленнями та інтернет-тролінгом
Ситуація з офіційними акаунтами Білого дому в соціальних мережах X (колишній Twitter) та Instagram ставить під сумнів роль урядових комунікацій у цифрову епоху. Минулий функціонал верифіковано-ідеальної ролі урядових комунікацій зараз активно трансформується, змінюючи цінності, інтереси та переводячи їх в площину екзистенційних протистоянь. З одного боку, уряди все активніше (агресивніше) використовують соціальні мережі для нібито прямої взаємодії з громадськістю, при цьому часто звертаючись до неформальної лексики, контрверсійної стилістики та шоково-фривольного тону, щоб завоювати увагу молодшої або нішево-урізноманітненої аудиторії. Але коли первинні офіційно-функціональні повідомлення перетворюються на різновид стилістичного тролінгу чи провокаційно-позаетичний гумор, це викликає занепокоєння і навіть шок, оскільки тоді ми фіксуємо підрив традиційного публічного авторитету, до якого звикли у позиціонуванні таких інституцій, як Білий дім в США.
Мусимо констатувати, що епоха глокальних цінностей стрімко замінюється періодом новаційної актуалізації монополії інтересів США, за якими вбачається меркантильна зацікавленість груп, що завоювали управлінський олімп, але не мають ціннісних основ. Ці сучасні управлінські новатори вважають, що такий підхід дозволяє уряду стати ближчим до людей, роблячи його комунікацію доступнішою та сприйнятнішою.
Насправді все відбувається навпаки – урядова комунікація віддаляється від суспільства, але на цьому етапі вона набуває рис сакральності, бо експлуатує вже не партнерську довіру, а віру на рівні фанатизму.
Втім, є й інша точка зору: використання інтернет-жаргону та мемів на офіційних платформах стирає межі між політичними посланнями та онлайн-культурою, між ефективною комунікацією та зниженням серйозності політичного дискурсу, який маргіналізується і втрачає тотальну відповідальність, яка існувала раніше. Це не стільки питання сутності та змісту, скільки сенсу та смислу сприйняття. Таким псевдоноваційним чином урядовий офіційний акаунт зберігає необхідний рівень авторитету і професіоналізму, тобто мета досягається не засобами верифікації й однозначного тлумачення справжності подій, а за рахунок вірусної масштабності сприйняття, яке занурюється в хаос інтернет-мемів та тактику тролінгу модеруючи сучасність. Чи не так?
Особливо гостро це питання постало після одного з нещодавніх постів Білого дому, що був миттєво порівняний з контентом з інтернет-форумів на кшталт 4chan чи Reddit. 14 лютого в акаунті з’явилася публікація в стилі валентинки: «Троянди червоні, фіалки сині, приїжджайте сюди нелегально, і ми вас депортуємо». Цей пост зібрав понад 36 мільйонів переглядів.
Така публікація знайшла відгук серед шанувальників Д. Трампа, адже це був стиль інтернет-мови, який вони добре розуміють. Однак не всі поділяють це сприйняття, бо багато хто був шокований її ціннісною бездушністю.
І хоча адміністрація Трампа не перша, хто використовує інтернет-жаргон у своїй комунікаційній стратегії, постійне застосування такого підходу цим президентом ставить під сумнів старі уявлення про кордони між політичною серйозністю урядового федерального управління і популярними алгоритмічно-геймерськими трендами мереж в інтернеті. Це стає частиною його демонізованого образу абсолютного цифрового лідера, який вірить у свою здатність перебудовувати структури урядових комунікацій, надаючи їм цинічних відтінків провокаційно-шокуючих вражень, що додаткового насичуються потоками різноякісного, передусім масово-розважального контексту.
“Президент Трамп має намір використовувати всі можливі канали прямого зв’язку з американським народом”, – стверджує головний заступник прессекретаря Білого дому Гаррісон Філдс. 18 лютого ще один пост (103,4 млн переглядів) Білого дому потрапив до трендів, але цього разу – у світі ASMR. Це скорочення від «автономна сенсорна меридіональна реакція», що описує відчуття легкого поколювання, яке деякі люди переживають у відповідь на певні звуки чи візуальні ефекти. У відео звучали дивні звуки літака, ланцюга, що тягнеться по землі, наручників, що застібаються, та кроки по металевих сходах. Відео отримало назву «ASMR: Illegal Alien Deportation Flight», і, як і попередній пост, стало об’єктом жвавого обговорення.
Цей цинічно-залякувальний хід із застосуванням сенсорно-асоціативних технологій приниження та реваншистської зверхності можна розглядати як свідомо спланований алгоритмічний виклик-маневр. Його ментально грубий, когнітивно провокаційний, антропологічно-реваншистський тон подавляє свідомість і домінує над бурхливим шумом звичних політичних повідомлень тих, хто вже масового опонує політиці Трампа та його адміністрації.
Якщо мета полягала в тому, щоб підкреслити жорстку (насправді контрпродуктивну) позицію уряду щодо депортацій і привернути до цієї теми глобальну увагу, то це, безсумнівно, спрацювало – особливо серед онлайн-аудиторії, яка споживає автентичний контент без фільтрації. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла про свою рішучість боротися з нелегальними мігрантами, а якими методами це буде здійснюватися, завжди залишалося за межами пояснень, і цей пост відображає саме таку риторику. Репост Ілона Маска з реакцією «Ха-ха, вау» ще раз доводить, що вся ця історія апелює до аудиторії, яка любить провокації. Тобто, ми бачимо стиль урядової комунікації і цільову аудиторію, на яку вона розрахована. Питання в тому, як довго пересічний виборець, який голосував за своє розуміння справедливості, буде підтримувати неправові методи досягнення своїх мрій?
З другого боку, це справжній удар під дих людяності і ще один формат розлюднення соціумно-територіальних спільнот, що веде до деградації середовищ життя та реваншу мегамонополії інтересів надбагатих, що знищують цінності в абсолюті. Перетворювати кадри людей у ланцюгах, яких насильно виривають із їхнього звичного життя, на частину ASMR-контенту — не просто зневага до людяності та гідності прав і життя людей, а й спотворення суті терміну, що асоціюється з людською релаксацією. І тут вже йдеться не лише про різкість, а й про небезпеку виглядати бездушними та дріб’язковими – особливо для тих, хто бачить у депортованих людях не статистику, а реальних людей із власними історіями. Реакція, що виникла у відповідь на цей пост, цілком зрозуміла: багато хто вбачає у цьому образливу антиутопію, навіть якщо вони самі підтримують більш жорсткі імміграційні закони. Бо для них все ж на першому місці закони, а не дикі прояви варварства, які можуть перерости в гіпертрофовану катастрофу сучасних США.
Зображення Трампа в короні на фальшивій обкладинці журналу Time з підписом «Long Live The King», опубліковане Білим домом 19 лютого 2025 року, – сміливий і водночас суперечливий крок. Явний натяк на рішення Трампа скасувати плату за в’їзд до Нью-Йорка, подане як тріумфальний акт «порятунку» Мангеттена. Поєднання царських образів і формату в стилі Time, видання, що має величезну культурну вагу, підсилює провокацію, перетворюючи політичну перемогу на театральну постановку абсолютної безкарності тотальної влади. Трамп, який раніше активно експлуатував свою харизму, зараз використовує алгоритмічно згенерований образ уявної харизми. Він надривно презентує себе як небаченого до того правителя, який проривається крізь бюрократію. І робить це з тією розв’язністю, яка знаходить відгук у його прихильників, які підтримують руйнування системи, бо вона їх не влаштовує. Про те, що саме ця система забезпечує їм можливість відчувати себе в безпеці та мати відповідні права, вони зараз не задумуються. На жаль, інстинкт самозбереження, який є основною потребою людини, у цих людей зараз відключений – перед нами колектив типажів, що руйнують американську систему захисту прав громадянського життя.
Зображення з облікового запису Білого Дому на платформі Х
Монархічні асоціації жорстко контрастують з американською етикою «тут немає королів», принципом, закладеним ще 250 років тому, коли країна відмовилася від корон та скіпетрів. Публікація цього матеріалу з офіційного акаунту Білого дому – а не лише з особистого Truth Social Трампа – втягує президентство в бруд мемової війни, де йдеться не про ефективне управління, а радше про зловтіху. І тут ми стикаємося з історичною іронією, яка постає за цим ярмарком марнославства, бо новий правитель, що наразі демонструє нездатність до системності й результативності, очевидно живе й живиться специфічними мріями про майбутнє, які надалі все більше розходитимуться з реаліями.
Алгоритми соціальних мереж, зокрема на платформах на кшталт X, налаштовані так, щоб пріоритет був відданий залученості – лайкам, репостам, коментарям та переглядам, майже незалежно від адекватності контексту чи верифікованості змісту. Коли Білий дім публікує контент на кшталт відео “ASMR: Illegal Alien Deportation Flight” чи пародійної обкладинки Time з Трампом у короні, це нагадує підпал сухої трави. Такий контент створюється з єдиною метою – провокувати, шокувати, принижувати з метою залякування своєю всесильністю та всевладдям. І саме цей публічний поток безперевної провокації підштовхує контент до миттєвого поширення, тим самим створюючи ейфорію у головного персонажа та його оточення – він бачить себе над правом, над законом, над традицією. Для США як країни демократії та свободи громадян, а не посадовців, це найбільший виклик сучасності.
Метрики залученості говорять самі за себе: мільйони переглядів, гарячі відповіді та репости з обох боків. Алгоритми миттєво вловлюють цей сплеск і підштовхують його до подальшого поширення, особливо коли на сцену виходять високопосадовці або спалахує черговий цикл обурення. Такі моменти стають паливом для безперервного обертання новинного колеса, де швидкість і емоційність перевершують глибину та контекст. А заодно хоронять нагальні проблеми та реальний спротив цій алгоритмічно-мережевій вакханалії узурпаторів, що намагаються «прибрати» цінності демократії в інтересах випадкових осіб, що узурпували сучасну федеральну владу в США.
Це авантюра, що дає миттєвий результат у вигляді мегауваги, але водночас ставить під загрозу довіру вже не до Трампа, а до адекватності інституцій США. Ймовірно, Білий дім продовжить у тому ж трамп-стилі втримувати здобуту гіперпопулярність серед онлайнової аудиторії справжніх та псевдореваншистів, які фанатично обожнюють ефектні трюки та провокаційні постріли в мирних США. Судячи з усього, нову адміністрацію не хвилює той факт, що таким чином вона ризикує відштовхнути тих, хто все ще сподівається, що урядові акаунти будуть діяти з відповідною серйозністю і офіційністю.
Обурення, що викликає такий контент, зовсім не випадкове – це сигнал, що люди не готові відмовитися від чіткої межі між владою та хаосом. І хоча сьогодні це здається ніби пережитком доцифрової епохи, питання, чи варто цю межу все ще захищати, залишається відкритим. І не лише в США, а й в глобальному світі, в якому вже розгортається екзистенційна боротьба з позацивілізаційними силами, що через хаос та абсурд намагаються будувати домінантні монополії тотального зла.
Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»
Ілюстрація: зображення Д. Трампа, згенероване Grok