Звіт Amnesty International – це не просто документ про воєнні злочини, а системне свідчення розлюднення, яке є ключовою рисою путінізму як цивілізаційного антипроєкту. РФ створює не просто систему репресій, а лабораторію знищення людського. Катування, насильницькі зникнення та нелюдські умови утримання українських полонених – це не «перегини» чи «надмірність», а інструменти формування нового типу людини за путінськими лекалами, повністю підпорядкованій страху та безправ’ю.
І тут варто усвідомити, що путінізм діє не за схемою повернення в минуле, а за моделлю майбутнього. Багато аналітиків досі сприймають режим Путіна як рецидив радянських практик, але це хибна оцінка. Сучасний путінізм не є поверненням до СРСР чи царизму, це експеримент з формування постлюдської реальності, де насильство є нормою, права людини не існують, суспільство відсутнє, населення приймає терор як природний стан існування, хоча це не гарантує виживання.
Глобальна небезпека путінізму виходить за межі України та Європи. Це не локальний конфлікт, а проєкт перебудови світу через руйнування гуманності, соціальності, державності. І якщо Захід не усвідомить цієї загрози зараз, то потім виявиться, що ці механізми вже впроваджені в їхніх суспільствах через інші гібридні методи та цифрові технологічні рішення.
Тому перед демократичним світом постає нагальне питання нової кваліфікації в міжнародному праві – правової концепції злочину проти людськості, яка визначає покарання не лише за фізичне знищення, а й за створення технології “переформатування людини” через інформаційне, середовищно-просторове, ментальне та антропологічне насильство.
Демонтаж путінізму – це не геополітичне питання, а екзистенційна необхідність існування цивілізації. Якщо система кремлівського режиму не буде знищена, вона масштабується і знайде нові форми, ще ефективніші та складніші для ідентифікації. Путінізм уже зараз має глобальну мережу впливу у світі – від латиноамериканських режимів до європейських правих та лівих радикалів.
Звіт Amnesty International—це ще один доказ того, що мова не про «переговори» чи «замороження конфлікту», а про ліквідацію путінізму як явища, що загрожує існуванню людства в його гуманному вимірі людяності та мирності.
Григорій Любовець, Валерій Король, ГО «Центр ККБ»
Фото: Костянтин і Влада Ліберови