Не альянси безпеки, а цивілізаційні коаліції розбудови майбутнього

Рефлексія на інтерв’ю Валерія Залужного, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії

Публічна позиція Валерія Залужного – генерала, Головнокомандувача ЗСУ на початку широкомасштабного вторгнення та у ключовий період цивілізаційної війни з путінським режимом, а нині посла України у Великій Британії – є глибоким інноваційним сигналом-програмою для започаткування сучасного українського та міжнародного дискурсу про майбутнє. Його міркування щодо сучасних специфічних особливостей етапів протистояння в умовах путінської агресії, викликів для Заходу та трансформації глобальної безпеки є не лише практичними, а й доктринально-візійними. Особливо важливою є теза про наростаючу «епоху невизначеності», яку пан Залужний озвучує як контекст сучасної безпекової динаміки.

Водночас у межах подальших аналітичних студій варто запропонувати уточнення або розширення цих підходів, не заперечуючи, а посилюючи глибину його доктринально-стратегічного бачення. Зокрема, може бути доцільним трактування поточної доби не лише як «епохи невизначеності», а як епохи глокальної наддинаміки, тобто стану, в якому темп подій, швидкість змін і характер масштабу викликів та ризиків вимагають не стільки навігації в хаосі, скільки розбудови середовища адекватності. Ця наддинаміка не є хаотичною, а структурно складною, бо вимагає цілісного усвідомлення природи та перспектив діючої глокальної геноцидної агресії.

У цьому контексті може бути корисним формулювання: найбільшим викликом для міжнародної спільноти країн вільного світу є усвідомлення особливостей екзистенційного протистояння, де ключовий агресор (РФ) діє не лише в межах традиційної воєнної логіки, а веде тотальну когнітивно-цивілізаційну агресію. Це ставить перед міжнародною спільнотою завдання не лише постачання зброї та розробки технологій, актуальних часу, а переосмислення самої природи та сукупної синергії технологій, зокрема технологій нейтралізації агресії – когнітивних, ментальних, інституційних тощо.

Окремо варто звернути увагу на висловлювання українського посла про те, що «держави керуються інтересами». Це прикладне та реалістичне спостереження, яке потребує ще одного важливого доповнення: у добу екзистенційного виклику виживання цивілізації можливе лише за умови перетворення (трансформації) національних інтересів на цивілізаційні цінності, тобто формування союзів не за формулою прямої чи монетарної вигоди, а за формулою ідентичності, гідності та свободи. Це вже будуть не альянси безпеки, а цивілізаційні коаліції розбудови майбутнього.

Валерій Залужний, як військовий інтелектуал і дипломат, говорить з позиції майбутнього. Наші доповнення є запрошенням до розгортання концептуально-стратегічного мислення  у напрямі формування глокальної мапи адекватності, яка могла б стати спільною для України та її  міжнародних партнерів, починаючи, передусім, з Великої Британії.

Григорій Любовець, Валерій Король, ГО «Центр ККБ»