(частина 2)
Технологічно візуалізовані реальності, що генеруються алгоритмічними засобами штучного інтелекту, та змішані реальності (AR, VR, MR) якісно стирають кордони між істиною і брехнею, свободою і примусом, війною і миром. Відбувається це не просто в проблематиках пізнання, а передусім з позиції життєвого буття, тобто вони кидають виклик нашому загальному сприйняттю традиційних життєвих процесів.
Різниця між фактом і вимислом стає необхідністю, оскільки межа, що їх розділяє, все більше розмивається. А суперечки про те, чия ж реальність справжня, підривають політику і суспільство.
До перших відомих маніпуляцій з цифровими зображеннями, які можна вважати «fake news», відноситься зафіксований у 1982 році випадок з National Geographic, коли журнал перемістив одну з пірамід, щоб пейзажна картина каравану верблюдів відповідала його формату обкладинки. Для цього використали дуже дорогу систему високого класу від Scitex [1]
Скріншот з веб-ресурсу https://www.nationalgeographic.com/
Видання справедливо піддалося критиці з боку читачів та академічної спільноти. Всі вважали, що журнал про науку не повинен змінювати «реальність». Однак редактор National Geographic Вілбур Е. Гарретт заявив, що це не фальсифікація, а «встановлення нової точки зору» (звучить як твердження про «альтернативні факти» радниці Трампа Келліенн Конвей). Позицію Гарретта можна зрозуміти, адже фотографи активно експериментували з оптикою і спеціальними фільтрами для покращення зображення, обрізали, тонували, співставляли світлини для підсилення гостроти експресивного ефекту. Тепер National Geographic визнає цю помилку та згадує як приклад неетичного використання зображень.
Складається враження, що «редагування реальності» – результат буму технологій, однак історія сповнена приголомшливо вражаючих фотографічних та відео підробок (інколи ми стикаємося ще з поясненням імітаційних постановочних фото як художнім баченням).
Ні для кого не є таємницею, що пропагандисти Сталіна і Гітлера спеціально видаляли зі світлин людей, які втрачали політичну підтримку і прихильність вождів [2].
Цензори прибирають зображення Миколи Єжова, який був заарештований і розстріляний (Wikimedia).
Змонтоване фото: Адольф Гітлер без Йозефа Геббельса (1937 рік)
Навіть культовий літографічний портрет президента Авраама Лінкольна – це композиція голови Лінкольна і тіла колишнього віце-президента США Джона Колдвелла Келхуна.
Проект «Altered Images» документального центру Бронкса (BDC) зібрав колекцію постановочних фотографій та змонтованих відео, що демонструють високу ступінь авторського доопрацювання зображень та зйомки [3].
Всього через п’ять років після скандалу з National Geographic, у 1987 році, брати Нолл розробили додаток і в 1990 році випустили його в комерційній версії. Так ми познайомилися із Photoshop.
Зазначені вище дати – не просто історична пам’ятка. Це фіксація динаміки темпу змін, коли всього за десять років технологія перетворилася з надзвичайно дорогої , спеціалізованої в простий десктоповий додаток.
Photoshop назавжди змінив світ фотографії та методи редагування зображень. Алгоритми модифікації селфі і фільтрації в додатках для смартфонів, таких як Snapchat, Facebook та Instagram, зобов’язані своїм походженням саме цьому графічному редактору. Те, на що раніше витрачалося декілька годин, тепер робиться в режимі реального часу заданими алгоритмами.
Яскравим прикладом інноваційного підходу є безкоштовний додаток Photoshop Camera на базі ШI, який було представлено 4 листопада 2019 року. Камера використовує платформу штучного інтелекту Adobe Sensei, щоб розпізнати об’єкт на фотографіях – селфі, пейзаж або їжа – і автоматично в режимі реального часу пропонує варіанти фільтрів, які можна використовувати безпосередньо на екрані або застосовувати до зображень, знятих з камери [ 4 ]
Photoshop Camera: фільтри для зображень
Зростаюче занепокоєння з приводу появи, розвитку та вдосконалення технологій, які використовують для поширення фейкової інформації, змусило Агентство перспективних досліджень в галузі оборони США (DARPA) створити програму криміналістичної експертизи. Та ж технологія GAN, що генерує синтетичні зображення, тепер використовується і для їх виявлення.
Скріншот з сайту https://theblog.adobe.com/
А компанія Adobe у співпраці з ученими Каліфорнійського університету в Берклі розробила інструмент на основі машинного навчання, який автоматично виявляє маніпуляції, що були зроблені на фотографії за допомогою Liquify (функції Photoshop, яка використовується для коригування форми і зміни виразу обличчя).
Викладена аргументація вказує на те, що тренд алгоритмічного виявлення фальсифікацій у фото наближає нас до моди на справжність як матриці сутності речей. А всі синтетичні, а точніше імітаційні реальності мають рейтингуватися не за системою якості і швидкості обману, а за рівнями надання послуг емоційно-евристичного, емоційно-мотиваційного стану. Ці послуги могли б служити людині в якості послуги розвитку, стимулу, ствердження можливостей, а не продукування нових комунікаційно-контентних номенклатур ейфорічно-нейтралізуючого характеру, які деградують особистість та вибудовують відчуття незахищеності, недосконалості та вторинності людини перед машинними алгоритмами та технологічними можливостями.
Технологічно-історичний екскурс з фотошопом, який як інструмент-послуга базувався навколо фотооригіналу досить показовий. Бо тепер цей принцип може стати технологією кримінальних онлайн фальсифікацій відеозйомки. Тому варто остерігатися того, що раптом може з’явитися сервіс цифрового втручання, наприклад в онлайн фіксацію навіть на блокчейн-технології, коли будуть паралізовані геопозиційні формати зйомки через втручання із миттєвими замінниками або вилученнями, коли фіксація набуде такого стану, який потрібен, приміром злочинцям. Або можна буде надавати зворотний сервіс цифрового характеру, щоб ШІ-алгоритм так прописував на замовлення конкретну людину (її образ в мільйонах композицій), що взагалі ніде і ніколи алгоритми її не зафіксують.
Ми наближаємося до нагальної потреби глобально-цивілізаційних систем побудови стандартів цифрової фото- та відеофіксації, які можуть мати жорсткі стандарти справжності (раніше справжність рятувала відеозйомка та кількість такого матеріалу в одній точці). З другого боку бум технологій імітації, фальсифікацій, що так елегантно називається синтетичною реальністю, має набути нормотворчих ознак цивілізаційного комунікаційно-контентного характеру і цифрової криптокультурної етики. Це дасть змогу унеможливити технологічно-алгоритмічну безкінечність потягу, драйву в хайпі різновидів фальсифікацій.
Є надія, що масові можливості алгоритмічних фальсифікацій переключать людський геній на моду справжності, а не на імітовану ідеальність синтетичних реальностей.
Ліна Вежель
Посилання:
- https://en.m.wikipedia.org/wiki/Scailex_Corporation
- https://summerlouisewordpress.com/2014/03/26/the-history-of-photo-manipulation/
- https://www.alteredimagesbdc.org/
- https://www.theverge.com/2019/11/4/20938121/adobe-ai-photoshop-camera-app-photos-ios-android-sensei?fbclid=IwAR2EtjZoG7o-GtM6M_nZnPVj8FBS6SHDlr6p8QB0YJsUbs4lFqiHV52xPuI
- https://www.darpa.mil/program/media-forensics
Be the first to comment on "Стан синтетичних реальностей програмованої епохи: можливості, перспективи чи новий виклик національній безпеці?"