Комунікаційні виклики сучасності та контентні потоки середовищ життя громад України

(з огляду на події в смт Нові Санжари Полтавської області 20 лютого 2020 року)

Тема глобалізації останнім часом викликає дедалі більше суперечок і пересторог. Глобалізація постає перед людством майбутньою трагедією. Тож воно активно намагається її уникнути. У всякому разі таке враження складається, коли читаєш про проблеми глобалізації у ЗМІ чи дивишся репортажі про антиглобалістські рухи, які відчайдушно виступають проти лідерів сучасного демократичного світу, наприклад, на форумі в Давосі тощо.

При цьому поза увагою залишається інший аспект глобалізації – пересічна людина в цих умовах стає центром світу. Адже її тепер видно навіть з найвіддаленішого населеного пункту чи загубленого в океані острова.

Тему «людина і глобалізація» нещодавно активізував несподіваний чинник – коронавірус COVID-19. І було висвітлено несподівані загрози, які вже на повний зріст стоять перед людством, а саме – неготовність до ліквідації масштабних епідемій, спричинених так званими одноланцюговими РНК-вірусами, падіння промислового розвитку і фінансова криза, втрата робочих місць, призупинення міжнародного туризму, торгівлі, спорту, бізнесових і культурних заходів тощо.

Та найбільшою проблемою під час епідемії коронавірусу стала суспільно-політична «лихоманка», яка продемонструвала неспроможність влади в багатьох країнах швидко і адекватно брати ситуацію під контроль та забезпечувати громадянський спокій, витримку і готовність виконувати розпорядження органів виконавчої вертикалі. В нашій державі, на жаль, у цій ситуації також було виявлено далеко не найкращі управлінські якості.

Під час евакуації з міста Ухань (КНР) громадян України та інших країн світу 20 лютого і пов’язаних з цим подій у різних регіонах країни створено прецедент, який можна умовно назвати «управлінською неміччю» на тлі глобальних викликів та загроз. Ситуацією з вивезенням, розміщенням евакуйованих та реакцією суспільства було виявлено потребу в нагальній зміні управлінських підходів до усвідомлення ваги середовищ життя (громади) конкретного населеного пункту. Це розуміння управлінської вертикалі місця, ролі, ваги і перспективи громади є однією з ключових позицій на сучасному етапі вітчизнянного державотворення.

Розглянемо ситуацію через парадигму національної безпеки, зокрема такого її напряму, як інформаційна безпека.

Є два рівні розуміння цього резонансу:

– за мірками традиційних фахівців з інформаційної безпеки (війни) та технологів страткому;

– з позиції технологій комунікаційно-контентної безпеки.

Третім аспектом усвідомлення резонансу виступають безпосередні учасники цього дійства: пасажири літака та їхній супровід, новосанжарці та громади найближчих населених пунктів.

В першому, традиційному, розумінні, все, що відбулося у країні 20 лютого, – це спецоперація агресора, на боці якого свідомо чи несвідомо, однак з провальною результативністю, виступили всі управлінські структури держави. Йдеться про те, як спеціалісти зі страткому (інформбезпеки) тлумачать суспільну оцінку своєї діяльності. Критику своїх дій вони розцінюють як «розкачування», «підвищення напруги» в суспільстві. Державні управлінці доводять на всіх рівнях публічності, що вони все робили правильно, навіть краще, ніж це могло б бути, при цьому головним їхнім аргументом є теза: умови, в яких довелося діяти, – катастрофічні.

Тренд зрозумілий, бо він ситуативно-авральний. Тобто не розроблений на рівні нормативно-правової бази, не узгоджений з виконавцями, не відпрацьований у тестовому режимі під час навчань чи хоча б комп’ютерних моделювань тощо. Бо коли б усі перелічені фактори стали управлінським кейсом, то цей ситуативний виклик вибудував би адекватні сучасності дії влади, які б набули ситуативно-партнерського/координаційного чи навіть ситуативно-модераційного характеру. І тоді інституції різних систем влади (центральної та місцевої, в ідеалі долучилося б і світове українство) діяли б з позиції функціонального навантаження, застосовуючи напрацьовані технологічно-темпоритмічні кейси в різних соціумних середовищах.

Тепер поглянемо на ситуацію з позиції технологій комунікаційно-контентної безпеки. Конфліктність ситуації з переміщенням українських та іноземних громадян із м.Ухань (КНР) має чітко реалізовану фізичну матрицю комунікаційно-контентної мультиплікації (перенесення) проблеми із масштабу геостратегічних динамік світового значення на рівень локального районного центру Полтавської області. Хоча це могла бути Тернопільська, Миколаївська, Львівська чи Київська область або будь-яке інше місце в Україні, адже за той тиждень ми були свідками і обурення, і спротиву, і молебнів тощо.

У Нові Санжари одномоментно (протягом доби) перенесли всі масштаби і кількісні виміри цієї фахової, дипломатичної, геостратегічної теми та супутніх проблем. У цьому ущільненні (доба) за рахунок динамік і контентного буму потоків було втрачено конкретний факт – літаком доправили громадян, в яких немає не тільки явних ознак захворювання, а й навіть потенційних, бо вони перебували в КНР досить довго і не захворіли.

Ключовим та системним у цьому соціумно-суспільному напруженні є те, що держава через відповідні органи виконавчої влади мала справу не з окремими людьми, а з громадами конкретних населених пунктів. Тобто їм довелося працювати із середовищами людей, які переймаються сьогоднішнім днем і перспективою своїх громад. А це якраз і є основною функцією будь-якої влади – знати стан справ, орієнтуватися, допомагати, підтримувати громадський спокій і впевненість у завтрашньому дні у громадах. І вчасно усвідомити небезпеку суспільного збурення та зрозуміти, що їх об’єднує і спонукає виставляти умовні (віртуальні, вербальні, комунікаційні) та фізичні барикади по всій Україні і особливо в Нових Санжарах?

Натомість ми бачимо, що стилістика комунікацій та динаміка її наповнення аргументами, акцентні композиції та спрямування енергетики спонукань до дій, втримання відповідних настроїв і рівень соціумної та суспільної мобілізації вказує на те, що всі ці параметри станів суспільства і держави направлені проти громад і… влади. І в цьому полягає найбільша неадекватність дій нинішніх керманичів.

Чому? Бо у влади немає адекватного ситуаційно-геостратегічного та локально-публічного розуміння цілісної проблеми. Натомість виставлена не головна, а другорядна проблема. Навіть не проблема, а інституційний конфлікт між центральними органами влади і реальним (де-факто, а не де-юре) безвладдям на місцях, бо за старими адміністративними лекалами вже не можна керувати, а нові підходи лише заявляються через політичні інструменти і наразі не набули тієї якості, на яку претендує сучасна українська громада.

Яка тут головна проблема з позиції масштабування комунікаційних динамік і відповідних контентних потоків, що готують, обслуговують та супроводжують такі резонансні сплески? Це комунікаційна і контентно-смислова виключеність громад із проблематики геостратегічного дискурсу та ситуацій, де присутні громадяни України. А також не імплементовані в життя українців (кожної громади) можливості, проблеми та потенціали світового українства.

До цього додається традиційне намагання проводити суспільно значимі дії в закритому/утаємничому режимі (приховування місця розташування доставлених з Уханя людей) в час тотальної цифровізації людства, що свідчить про нерозуміння сучасних трендів комунікаційно-контентної безпеки держави, яку через нав’язування західними партнерами досі називають стратегічними комунікаціями. Час уже визнати, що таємниці такого суспільного масштабу зникають у мить виходу на геостратегічну (міжнародну) арену.

У наш час немає інформації внутрішньої і зовнішньої, є просто інформація як суб’єкт інформаційного простору, а відтак і життя держави та суспільства. Хто перший інформацію надав, у якій конотації (забарвленні) і з якими акцентами для публічної уваги, завданням, умислом, інтересом чи місією, той і отримує бонус у часі, розумінні, лояльності тощо.

Тепер про третю сторону цього комунікаційно-контентного резонансу –«жертв» публічної уваги. Пасажири літака та їхній супровід були у виграшній ситуації з позиції світової проблеми коронавірусу. Вони достеменно знали, що здорові і що системи ізоляції, дезинфікації та переміщення працюють фахово та якісно. «Жертвами» їх зробила відсутність інформації від влади про ситуацію в місці обсервації, а ті повідомлення, які до них доходили, просто нищили їхню психіку і гідність.

Заляканих невідомістю і вселенськими страхами людей із громади Нових Санжар та навколишніх сіл довели до майже тваринного стану самозбереження, який вони виявили в намаганнях блокувати прибуття евакуйованих до санаторію Нацгвардії та масових протестах. Ці протести посилили невідомі прибульці, які «раптом» з’явилися в населеному пункті. Хто вони, звідки і чому виступали від імені новосанжарців – на ці запитання влада й досі відповіді не дала. Тож вимагати від людей, членів місцевої громади в тій ситуації гідності, толерантності чи навіть пожертви було апріорі безглуздям.

Ця ситуація ще раз доводить – не можна далі тримати наші громади у феодальній темряві незнання і презирливого нехтування. Накази, диктат, примуси ведуть всіх нас до суспільно-громадських вибухів і руйнації державності.

Тепер про ефіри путінців, які постійно коментували ситуацію щодо коронавірусу в Нових Санжарах та Україні загалом. На перший погляд вони вказують нібито на заздалегідь сплановану підготовку до супероперації. Однак якщо розглядати дії кремлівських спецслужб, ЗМІ і ЗМК через призму комунікацйно-контентної безпеки, можна дійти іншого висновку. А саме: путінці давно і впевнено оперують ігровими стилістиками постійної дії, які дозволяють їм включитися у гру, зокрема в Україні, на будь-якому етапі розвитку ситуації. Це головний висновок із того, що відбулося, і головний аргумент для влади невідкладно зайнятися проблематикою комунікаційно-контентної безпеки.

Темпи динамічної щодобової подачі інформації, формати представлення будь-якої події чи ситуації, які застосовують путінські спецслужбісти і політтехнологи, можуть у реальному часі повністю затьмарити інформаційний простір визначеної території чи держави загалом.

Що вони і довели 20 лютого, в День Героїв Небесної Сотні, засідання Генасамблеї ООН з питанням щодо агресії РФ проти України, засідання ОБСЄ, яке звинуватило путінців в агресіях в Європі. Навіть наступ Туреччини проти асадовсько-путінських військ у Сирії не перекрив в інформпросторі цього дня комунікаційно-контентні агресії Кремля проти України.

Що робити, щоб змінити стан справ із комунікаціями в державі і суспільстві?

Найперше – не утримувати українців заручниками контентно-комунікаційного вакууму. Це зараз набільша проблема і завдання водночас для влади.

Необхідно доносити до кожної громади державницьку аргументацію в щоденному режимі. Саме державницьку, а не ситуаційно-владну, коли посадові персони навипередки починають розповідати про власні успіхи, зокрема тим, хто результати їхньої роботи відчуває на собі.

Інформація давно перестала бути ресурсом влади. Тому слід активно розвивати комунікаційно-контентне партнерство громад і влади. Воно має стати нормотворчо-регламентними засадами і технологічно-креативними ресурсами майбутнього успіху.

Культура ставлення до масових хвороб і здоров’я нації має перейти з рівня віп-можливостей на щабель повсякденності, де кожна громада матиме вичерпну інформацію в режимі онлайн.

І нарешті – культура, мистецтво, публічне життя мають повернутися в кожну громаду кожного населеного пункту, а не лише в центри ОТГ. Бо нам вкрай терміново та необхідно творити гуманітарний простір держави, тобто систему, яка, за словами вже колишнього міністра культури, молоді та спорту В. Бородянського, дозволить створити середовище для розвитку культурного капіталу українців, який є основою розвитку будь-якого суспільства та держави.

Григорій Любовець, Валерій Король (ГО “Центр ККБ”)

(При актуалізації опису комунікаційно-контентних орієнтирів наведеного резонансу використувалася наступна джерельна база:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880989-evakujovani-z-kitau-vze-rozmisuutsa-v-nomerah-sanatoriu-nacgvardii.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880439-narode-mij-mene-vid-tebe-verne.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880566-skalecka-zvernulasa-do-sbu-sodo-posirenna-fejkiv-pro-koronavirus.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880763-fejk-pro-koronavirus-rozislali-z-vikoristannam-inozemnogo-postovogo-servisu-sbu.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2880526-harkivska-volonterka-gotova-zabrati-dodomu-evakujovanih-z-uhana.html

https://lb.ua/blog/aleksey_botvinov/450491_quo_vadis_kuda_idem.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880963-mirotvorec-zanese-do-svoei-bazi-organizatoriv-akcij-proti-evakujovanih-z-kitau-ukrainciv.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880941-komarovskij-prosit-ne-rozganati-paniku-koronavirus-ne-litae.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880853-reakcia-ukrainciv-na-povernenna-zemlakiv-iz-kitau-e-nehristianskou-glava-ugkc.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880778-u-zodnij-kraini-ne-bulo-negativnoi-reakcii-na-evakujovanih-z-kitau-moz.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880480-troe-slug-narodu-poihali-do-novih-sanzar-vesti-rozasnuvalnu-robotu.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2880998-goncaruk-provodit-zasidanna-operativnogo-stabu-kabminu-u-novih-sanzarah.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880503-evakujovani-z-kitau-prigniceni-tim-ak-ih-prijmaut-ukrainci-golova-harkivskoi-oda.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880344-zelenskij-zvernuvsa-do-ukrainciv-aki-perekrivaut-trasi-i-blokuut-gospitali.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880721-evakujovanih-z-kitau-ne-vidvezli-do-likarni-cerez-pik-zahvoruvanosti-na-grip-moz.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880623-posolstvo-pidtrimue-zvazok-z-ukraincami-v-kitai-i-nadae-neobhidnu-dopomogu-mzs.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880557-oduzali-dvoe-ukrainciv-aki-pidhopili-koronavirus-na-diamond-princess.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2880209-u-kitai-padae-kilkist-novih-zarazen-koronavirusom.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2880989-evakujovani-z-kitau-vze-rozmisuutsa-v-nomerah-sanatoriu-nacgvardii.html)

У матеріалі використані фото Oleksandr Makhov

Be the first to comment on "Комунікаційні виклики сучасності та контентні потоки середовищ життя громад України"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*