Від цивілізаційної боротьби з Covid-19 до цифрової диктатури даних: і що тоді громадянські права та обов’язки?

Сучасна планетарна боротьба зі смертоносним коронавірусом SARS-CoV-2 відкрила нову якісну грань ери інтенсивного спостереження. Якщо точніше – тотального контролю, який приводить до виправдання і легітимізації таких заходів фізіологічно-медичної ідентифікації особи (групи осіб), масштабування будь-якого виду їхнього контролю, створення нових протоколів (дизайн форматів) моделювання поведінки особи (групи осіб) тощо. Такі дії навіть близько не нагадують управлінське координування чи регулювання, що були досі немислимі в ліберально-гуманістичному середовищі демократичного суспільства.

“Під час цієї кризи ми зіштовхнулися з двома особливо важливими виборами. Перший  –  між тоталітарним наглядом і розширенням прав громадян. Другий  –  між націоналістичною ізоляцією й глобальною солідарністю”, — вважає ізраїльський історик і філософ Юваль Ной Харарі.

За словами Майкла Райана, головного виконавчого директора програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров’я, пандемія є першим випадком агресивного застосування інформаційних технологій, соціальних мереж і штучного інтелекту в усьому світі.

Людство володіє глобальним технологічно-інфраструктрним потенціалом – від смартфонів з визначенням місця розташування, безконтактного вимірювання температури та тиску, діагностики аномалій серцевого ритму за допомогою wearable–пристроїв до технологій з розпізнавання обличчя, щоб відслідковувати розповсюдження захворювань практично в режимі реального часу. Тепловізійні камери та безпілотники, які контролюють соціальну взаємодію, вже набули поширення в деяких частинах Європи та Азії. Навіть до того, як пацієнт дізнається про інфекцію COVID-19, епідеміологи можуть використовувати складні методи аналізу даних, щоб визначити, хто контактував з потенційним хворим. “Маршрут передачі” на основі інформації мобільного телефона в поєднанні з іншими відомостями фіксує, наприклад, транзакції по кредитних картах, здійснення покупок тощо.

Але переваги формування сучасної системи громадської охорони здоров’я неодмінно призведуть до втрати конфіденційності (приватності), бо урядові структури зможуть використовувати несанкціонований доступ до даних, який не має нічого спільного із запобіганням поширенню хвороб.

“До цього часу коли ваш палець торкався екрану телефона й натискав на посилання, уряд хотів знати, на що саме натиснув цей палець. Але через коронавірус фокус інтересів змінився. Тепер уряди хочуть знати температуру вашого пальця і про кров’яний тиск під вашою шкірою”, — пише Юваль Ной Харарі.

У битві з COVID-19 кілька країн вже розгорнули інструменти тотального стеження. Найінноваційнішим виявився Китай, де з лютого працює система «протиепідемічний код здоров’я», що запущена в 300 містах і охоплює 900 млн чол. Станом на 10 березня 2020 року кодами скористалися понад шість мільярдів разів.

Фото: Sharon Shi

Під час спалаху епідемії компанії Alipay та WeChat випустили системи QR-кодів, які можуть зчитуватися смартфонами і визначати, здоров’я яких осіб становить небезпеку, а яким дозволено відвідувати громадські місця і користуватися транспортом.

Система Ant Financial на основі QR-коду призначає кожному користувачеві один з трьох кольорів  –  зелений, жовтий або червоний –  залежно від його місця розташування, базової інформації про стан здоров’я та історії поїздок. Зелений дає свободу пересування, тоді як жовтий і червоний вказують на те, що потрібно самоізолюватися або дотримуватися карантину протягом 14 днів відповідно.

Китайський технічний гігант Tencent Holdings нещодавно запустив новий додаток «Fuxuema», що перекладається як «код відновлення навчання в школі», який дозволяє учням контролювати свою температуру і отримувати на мобільних телефонах кольоровий QR-код. Згідно з інформацією від Національної комісії з питань охорони здоров’я 19 березня прийняте рішення про сприяння поширенню “кодів здоров’я” серед іноземних співробітників.

Ще одна компанія, SenseTime, що займається створенням розробок на основі штучного інтелекту, заявила, що навчилася розпізнавати людей з симптомами коронавіруса, які носять маски. Техногігант Baidu також запропонував технологію безконтактного визначення температури на основі штучного інтелекту, яка в цей час використовується на залізничних станціях в Пекіні.

Черговий футуристичний девайс з’явився у охоронців парку Xixi Wetland Park в Ханчжоу на сході Китаю. Співробітники парку можуть швидко виміряти температуру тіла всіх відвідувачів з відстані до 1 метра за допомогою окулярів доповненої реальності з тепловізором, які розроблені AI-стартапом Rokid Corp.

Співробітник служби безпеки парку

Влада Тайваню застосувала так званий «електронний паркан», який став успішною системою контролю за дотриманням карантину через мобільні телефони. Принцип її роботи простий: співробітники поліції і місцева влада отримують повідомлення як тільки людина залишає домівку або вимикає свій телефон. В разі “тривоги” поліцейські повинні бути на місці вже за 15 хвилин. Протягом дня кожен громадянин контролюється двома дзвінками, про які ніхто не попереджає, тому піти, лишивши включений телефон вдома, не можна.

Минулого тижня Ізраїль затвердив правила, що дозволяють органам безпеки використовувати дані про місцезнаходження мобільних пристроїв для відстеження людей, які могли вступати в контакт з інфікованими COVID-19.

У Польщі використовувати додаток Home Quarantine повинні особи, які прибули з-за кордону та ізольовані на 14 днів. Час від часу їм необхідно робити селфі з геолокації. На виконання відведено 20 хвилин. За порушення карантину може бути накладено штраф до 5 000 злотих.

Іран запустив додаток AC19 для діагностики коронавіруса, який після завантаження просить користувачів підтвердити номер телефону, хоча влада має доступ до всіх номерів завдяки контролю стільникових операторів країни. Потім англійською мовою (а не фарсі) пропонується дати дозвіл для відправки даних про місцезнаходження на урядові сервери. Так як 40% користувачів Android в Ірані  використовують стару версію, то запит не відображається і дані локації передаються без їхнього відома.

Скріншот облікового запису у Твітері

Невідомо, скільки громадян Ірану завантажили додаток, але згідно з твітом міністра інформаційних та комунікаційних технологій Мохаммад Джавад Азарі Джахромі принаймні 3,5 млн чол. тепер поділилися своїм точним місцем розташування та інтимними подробицями з урядом.

Сінгапур відстежує поширення коронавірусу способами, які одночасно вражають і лякають тих, хто усвідомлює специфіку високотехнологічної диктатури. TraceTogether не потрібна геолокація, спрацьовує інший принцип: громадяни повинні завантажити додаток з App Store, ввести номер свого мобільного телефону, дати згоду на те, щоб їхні номери були «збережені в безпечному реєстрі» і включити Bluetooth – це «перша в світі спроба використовувати Bluetooth для відстеження контактів на національному рівні», вказується на офіційному сайті.

Додаток працює, обмінюючись сигналами Bluetooth на короткій відстані між телефонами, щоб виявити інших користувачів програми, які знаходяться в межах двох-п’яти метрів. Коли у когось діагностують COVID-19, він повинен передати дані зі свого телефону співробітникам МОЗ, щоб ті могли проінформувати потенційних інфікованих.

Умови карантину для тих, хто повернувся з-за кордону такі: на телефон приходять повідомлення про надання GPS-координатів; крім того, можуть зателефонувати з вимогою сфотографувати оточення або просто постукати у двері. Порушення умов 14-денної ізоляції передбачає покарання у вигляді штрафу до 10 тис. сінгапурських доларів і ув’язнення на пів року.

Влада Гонконгу зобов’язала всіх, хто приїжджає до міста, носити електронні браслети, що підключаються до спеціального додатку в смартфоні користувача, який відправляє дані через інтернет. Гаджети захищені від втручання. Якщо вони зламаються або відключаться від телефону, додаток надсилає сигнал тривоги до відділення охорони здоров’я і поліції.

Скріншот облікового запису в Твітері

У Таїланді туристам видають безкоштовні SIM-карти зі спеціальним додатком, що дозволяє робити декларації про стан здоров’я і включати відстеження.

За повідомленням Sky News, британський уряд співпрацює з мобільною мережею O2, щоб проаналізувати дані про місцезнаходження смартфонів і з’ясувати, чи дотримуються люди правил соціального дистанціювання.

Крім того, Amazon, Microsoft, Palantir, а також лондонська компанія Faculty AI, що спеціалізується на машинному навчанні і штучному інтелекті, мають намір допомогти Британській Національній службі охорони здоров’я (NHS) у плануванні кризового реагування.

Платформа Amazon Web Services буде надавати необхідні ресурси для хмарних обчислень, тоді як Palantir  –  програмне забезпечення Foundry, яке допомагає об’єднати всі джерела даних. Раніше ця програма використовувалася США для надання допомоги в координації зусиль з реагування на спалах холери на Гаїті після землетрусу в 2010 році.

Хмарний підрозділ Microsoft Azure створив гігантське сховище даних, щоб допомогти проекту. А компанія Faculty AI (раніше ASI Data Science) співпрацювала з Міністерством внутрішніх справ з виявлення пропаганди в Інтернеті.

В Україні декілька днів тому поліція почала отримувати в автоматизованому порядку дані від прикордонників щодо громадян, які підписали особисті зобов’язання про 14-денний карантин шляхом самоізоляції.

Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який не виключає варіанту звернення до мобільних операторів і банків, щоб контролювати умови карантину через моніторинг мобільних мереж.

Безумовно, існує важкий вибір між страхом формування цифрової диктатури і нагальною потребою рятувати життя людей. Але головною проблемою є не використання даних для боротьби з вірусом, а численні застосування контролю, що можуть створити будь-які установи за допомогою цього авторизованого доступу. Якщо незахищені додатки отримують окремі дані, вони можуть потім оброблятися і використовуватися будь-якою комерційною компанією або навіть урядами інших країн.

Виникає питання, що таке демократія в сучасних умовах глобальних викликів фізіологічно-антропологічного (медичного) характеру? Хто і як убезпечить громадянина від свавілля систем контролю і медичної ідентифікації? Адже це може використовуватися як бізнес або набути функціоналу високоінтелектуальних гаджетів для обраних (віп-варіанти). Наприклад, можна запропонувати батькам, щоб вони контролювали дітей (насправді маніпулювали ними) і не допускали їх до інших дітей, що за медичними показниками не відповідають їхнім уподобанням тощо.

Подібні можливості можуть легалізувати медичну дискваліфікацію для визначених осіб чи категорій населення. Постає і проблема особистого щастя, бо хтось шукатиме не любов, а функціональну пару. Дружба стане неможливою, бо залежатиме від медичних показників, комунікації звузяться до ізоляції за принципом «адекватний – не адекватний».

Раніше демократія впроваджувалася як фактор свідомості громадян, через культуру, тобто символічне слово (фото, відео, звук, запах, тактильні відчуття) контентного змісту/сенсу.

Так формувалися життєві динаміки демократичних середовищ життя і відповідальних партнерів. Тепер перед нами постає загроза диктату даних, які занурюють життя в ритуали відповідності статури, ходи, манери одягатися, навіть погляду, а зараз вже і медичних даних. Життя переходить в ритуальне дійство вимушеності?

За нових умов маємо відповісти на нагальне питання: що таке демократія у світі глобальної тотальності даних, які хочуть узурпувати монополію на свідомість людини?

Ліна Вежель

 

Використано фото Yoshi Sodeoka.