Російський тоталітаризм: нові «вороги народу»

Правовий наступ путінізму на цивілізаційний потенціал

Путінці наступають на міжнародне право, не лише ігноруючи домовленості, обов’язки, правила, вони активно продукують в умовній путінській рф нові терміни-поняття. Так вони розширюють в путінському тераріумі види злочинності.

Термін-явище «іноагент» зафіксований російським законодавством і тепер може присвоюватися будь-яким юридичним чи фізичним особам, незалежно від громадянства, які, на думку влади, отримують іноземну підтримку або знаходяться під «іноземним впливом» та здійснюють іншу діяльність, види якої визначаються законом. Поняття іноземного впливу настільки широке й розмите, що під відповідальність за небажану владі діяльність може підпасти будь-хто.

По суті, путінці реанімували з кривавої радянщини термін «вороги народу», розширивши його до «іноземних агентів». Очевидно, це претензія на глобальне переслідування людей та організацій і ще одна форма залякування населення.

Агенція «Росбалт» (до речі, теж іноагент) повідомила, що «держдума ухвалила у третьому, остаточному читанні закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом», «за» проголосував 331 депутат, «проти» – 5, утрималися 11 осіб.

Закон об’єднує у собі раніше ухвалені норми стосовно організацій та фізосіб-іноагентів, а також містить нові положення. Згідно з документом, іноагентом може бути визнано будь-яку російську або іноземну юрособу незалежно від її організаційно-правової форми, інше об’єднання осіб або фізособу незалежно від її громадянства чи відсутності такого, якщо такі особи отримують іноземну підтримку або знаходяться під «іноземним впливом» та здійснюють іншу діяльність, види якої визначаються законом.

Під «іноземним впливом» пропонується розуміти «надання іноземним джерелом особі підтримки та (або) вплив на особу в тому числі шляхом примусу, переконання та (або) іншими способами».

Своєю чергою, під підтримкою розуміється «надання особі іноземними джерелами коштів та (чи) іншого майна, а також надання особі іноземним джерелом організаційно-методичної, науково-технічної допомоги, допомоги в інших формах».

Законом передбачаються обмеження для іноземних агентів, серед яких заборона на викладацьку, просвітницьку, виховну діяльність стосовно неповнолітніх та виготовлення для них інформаційної продукції; на організацію публічного заходу; на інвестиції у стратегічні підприємства тощо. Під час доопрацювання документа депутати також заборонили іноагентам отримувати державну фінансову підтримку, у тому числі під час здійснення творчої діяльності.

За порушення законодавства про іноземних агентів законопроєктом передбачається встановлення адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності. При цьому передбачена можливість виходу із статусу іноагента.

Новий закон набере чинності з 1 грудня 2022 року.

З новою силою звучить питання – чому офіційні структури ООН називають події в Україні з 2014 року конфліктом, не допускаючи у свої звіти такі терміни як «війна», «агресія», «геноцид», «практики варварства», «системне тероризування», «агресивний месіонізм» тощо? Офіційні особи аргументують це тим, що у міжнародному гуманітарному праві, яким вони послуговуються, є термін «конфлікт» і тут насправді немає жодної політичної оцінки.

Голова Місії Матільда Богнер 29 червня на презентації нової доповіді Управління ООН з прав людини щодо України заявила: «Причина, чому ми використовуємо термін «конфлікт», полягає в тому, що цей термін використовується у міжнародному гуманітарному праві. Це правові засади, яких ми дотримуємося, це не політична оцінка».

Центр комунікаційно-контентної безпеки з 2014 року звертає увагу на те, що у ХХІ столітті з’явилися нові явища, пов’язані з глобальним гібридним тероризмом, зокрема діяльністю путінського режиму, і вони потребують відповідної правової класифікації. Відповідно поняття «конфлікт» вичерпало свій ресурс дієвості і лінійка термінів по відношенню до дій, які вчиняються глобальними терористами, потребує розширення.

Проблема розширення термінологічного арсеналу міжнародного права до рівня адекватності сучасним геостратегічним процесам є наднагальною і потребує невідкладного розгляду.

Путінці продукують агресивно-терористичні варварські засоби, знаючи, що можуть сховатися під нейтральністю термінів міжнародного права, де часто жертву можна технологічно сплутати із катом.

Ця проблема надважлива тому, що в сучасних глобальних публічних динаміках базовий визначальний термін щодо означення процесу, явища, події є ключом до комунікаційного контексту, який визначає сприйняття і тільки потім – розуміння. Тому якісний точний термін часто важливіший за всю публічну мозаїку, бо надає вектор напряму осмислення ситуації.

Користуючись застарілим гуманітарним правом, путінський режим з 2014 року і дотепер намагається переводити глобальну війну між рф і демократією, яку представляє Україна, в регіональну проблему. З 24 лютого 2022 року такі дії кремля фактично втратили сенс, однак в публічній площині путінці продовжують наполягати на своїх твердженнях.

Питання точності термінів зараз вже проблема не лише розуміння процесів, це питання перспективи подолання глобальних викликів, які постали перед світовою громадою.

Тут доречним є привернення Президентом України уваги до сучасних реалій путінської інформаційної політики, бо реально ми всі маємо справу із комплексом комунікаційно-контентно-безпекових процесів і явищ, які кремль нав’язує світові у публічному просторі.

«Всі ці люди не є вільними, вони не обирають, що дивитись, що читати, чим займатись. Вони живуть в інформаційному лісі, в глухому, темному, інформаційному лісі. І вони навіть не розуміють, як розивається цивілізація. Їм щоденно роказують, що вони сверхнація, те саме, що і було у нацистів… І ця інформаційна політика завжди йде від керівництва. Керівники зробили з них тих людей, які спроможні на страшні кроки».

Точність контентного посилу, термінологічного вираження, уточнення тощо є зараз відображенням винятковості сучасних глобальних процесів, які переживає людство.

Зауважимо, що в Україні сьогодні акредитовано більше 6 тисяч іноземних журналістів, які висвітлюють події і конче важливо мати адекватний арсенал термінів, що точно виражає нюанси всіх подій.

Валерій Король, Григорій Любовець

Be the first to comment on "Російський тоталітаризм: нові «вороги народу»"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*