Гібридно-месіанські агресії в процесі націогенезу народів рф

Київський безпековий форум, який щорічно (з 2007 р.) проводить Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», традиційно дискутує щодо проблем війни і миру, національної та світової безпеки і, звісно, російсько-української війни.

Цьогоріч онлайн-дискусія Київського безпекового форуму з серії «Боротьба за Україну», присвячена ситуації в росії, нарешті дійшла висновку, який, власне, лежить на поверхні, – росії як держави за фактом націєтворення (самоідентифікації) не існує. Цю думку відстоював професор історії Чиказького університету Св. Лойоли Майкл Ходарковський, який вважає, що путінська росія залишається колоніальною імперією, має великі проблеми із самоідентифікацією. На думку ученого, за таких умов “путінська росія не може вижити».

Звертаємо увагу на те, що нерідко в суспільно-публічному дискурсі поняттям націєтворення оперують як державотворенням. Ці поняття синонімічні, однак не тотожні, а у випадку з імперіями входять в протиріччя. То ж, говорячи про росію як імперію (це відповідає реальному стану речей), ми можемо констатувати, що зараз московія намагається протистояти власному занепаду, застосовуючи для цього цілком імперські механізми – агресивну геополітичну поведінку і протиставлення себе Заходу.

Сутністю правлячого путінського режиму, як і будь-якого попереднього, є безперервна зовнішня агресія, яка у поєднанні з безумовним придушенням проявів національної ідентичності і самостійності народів формує колоніальну політику російської імперії. Цементує цю сутність гібридний месіанізм, який є витвором кремлівських правителів, і який за останні сто років набув форми державної політики (цей аспект чомусь наразі залишається поза увагою вчених, політиків та журналістів). Саме гібридно-месіанські агресії кремля – просування в публічному просторі ідей захисту/порятунку інших народів від нав’язаної самим же агресором загрози різних масштабів, послідовності, спрямування – є однією з найпотужніших технологій знищення українців і світової демократії.

Проблематика етногенезу та націогенезу народів рф становить загрозу правлячим режимам московії і тому її не випинають ні в повсякденні, ні в науково-історичному ракурсі. На нинішньому етапі функціонування російської імперії упор робиться на формування «політичного руского», тобто особи наднаціональної і, відповідно, готової виконувати всі забаганки влади.

Професор М. Ходарковський вважає, що у зв’язку з війною проти України і мобілізацією, яка проводиться насамперед серед національних меншин, «прокидаються неруські народи, які зрозуміли, що вони є мішенню». На жаль, ми не можемо розділити таку думку, тому що наявною інформацією цей висновок не підтверджується. Швидше, це припущення є гіпотезою, яка потребує ретельного дослідження. Щодо заяви вченого про прихований геноцид народів рф, то це є безперечним фактом.

Про «прокидання народів» ми можемо говорити, розглядаючи ситуацію в Центральній Азії (колишня Середня Азія срср). Останні події (позачергова сесія Ради колективної безпеки ОДКБ 13 вересня 2022 року, саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Самарканді 15-16 вересня 2022 року, саміт «Центральна Азія – Росія» в Астані 14 жовтня 2022 року тощо) свідчать, що країни Центральної Азії поступово скидають ярмо нав’язливого російського месіанізму.

Та ми фіксуємо також те, що вивільнення колишніх колоній відбувається на тлі двох супутніх факторів – значного ослаблення росії, яка вже не може безпосередньо загрожувати фізичним втручанням у справи цих країн, і потужним зростанням впливу на регіон Китаю, який має амбітні плани формування сприятливого для себе територіального середовища. «Ми хочемо, щоб нас поважали», – це звернення очільника Таджикістану Емомалі Рахмона до російського президента Путіна під час саміту «Центральна Азія – Росія» в Астані є виразником відношення суспільств і еліт центральноазіатських країн до росії.

Щодо рф, то потенційні можливості національної самоідентифікації і, відповідно, боротьби за незалежність зберігаються у народів Північного Кавказу. Каталізатором такого деколонізаторського руху народів путінської рф може виступити народ Чеченської республіки Ічкерія (держава визнана Україною). Наразі ця республіка знаходиться під окупаційною владою кремля, а безпосередньо управляє нею ставленик путіна р. кадиров.

Визначати зараз часові межі можливого відродження народів рф є справою безперспективною.

Для України, як власне і для інших колишніх колоній срср, актуальним залишається гасло столітньої давнини «Геть від Москви!», яке лунало на українських теренах наприкінці 20-х років минулого століття. Його приписують письменнику-авангардисту і поборнику українізації Миколі Хвильовому, хоча це радше узагальнення циклу його памфлетів під назвою «Апологети писаризму» (1926 р.), в яких відстоювалася ідея літературно-культурної незалежності України.

За сто років воно не втратило своєї актуальності. Тому геть, передусім, від московитської культури, літератури, мистецтва, тих складників імперії, які ще до цих пір присутні в нашому національному середовищі. Тому всі колоніальні символи радянської епохи, тобто пропагандистські носії зверхності і духу московитської імперії, маємо без вагань прибрати з нашого життя. А фізичну присутність кремлівських орд в Україні щоденно унеможливлюють Сили оборони України.

Валерій Король, Григорій Любовець