Горизонталізація життя: паритетно-одночасний геостратегічний простір

Світ все більше набуває горизонтального розвитку, чому сприяє глобалізація життя. То ж питання відповідальності держави за всі процеси життєдіяльності автоматично постає і перед кожним індивідуумом.

Комунікаційно-контентна дилема горизонталізації життя стоїть перед кожним із нас: бути сучасним, мобільним, успішним і відповідальним чи просто отримувати задоволення від життя, не переймаючись проблемами моралі й суспільної візії?

Подібне питання нагальне й адресне і в характеристиках парадигми комунікаційно-контентної безпеки: на що передусім звертати увагу, що шукати, як, хто і чому це має робити? Чи є інформація (в її традиційному значенні) та сучасні комунікаційно-контентні реальності середовищно-просторовими майданчиками додаткової особистої відповідальності і одночасно новим геостратегічно-просторовим виміром фахових сервісів й послуг, що мають ціну, якість та перспективу розвитку? А також допомоги, причому саме за специфічними ознаками: родом занять, темпом сприйняття, глибиною запиту, масштабом потреб, швидкістю перспектив геостратегічного чи навіть планетного масштабу?

Виходячи із перманентної технологічно-ресурсної та кадрово-креативної єдності національного інформаційного простору та глобального комунікаційно-контентного простору ми отримуємо нову якість цих явищ – паритетно-одночасний геостратегічний простір. Його доцільно назвати прообразом ноосфери, яку описав свого часу В. Вернадський.

Він має геополітично-технологічний складник, який світ сьогодні визначає як кіберпростір і відповідно – кіберзахист. Кіберпростір оперує даними та інфраструктурно-мережевими ресурсами здатності й оперативної спроможності доставляти / переміщати номенклатурні ряди віртуально-верифікованих показників відповідної продукції в царині контенту та комунікацій (як в об’єднаних, так і відокремлених процесах). Іншим складником геостратегічного простору є комунікаційно-контентна безпека, що містить геопозиційні та функціональні структурні елементи (в різних якісних станах публічності) державних, соціумно-регіональних та місцевих градацій національного інформаційного простору.

Наразі кожен з нас вірить у те, що за сучасних умов домінуючої діджитал-мережевої публічності творить власне середовище та простір життя і сподівається на перспективу утвердження й розширення власних життєвих можливостей.

Однак такий стан справ триватиме недовго. Інфраструктура та інституційно-функціональна структура властивостей національного інформаційного простору та глобального комунікаційно-контентного простору в парадигмі комунікаційно-контентної безпеки зараз докорінно змінюється. І власні можливості не зможуть протистояти технологічним алгоритмам, що заповнюватимуть (цей процес вже триває) всі щілини нашого життя. Найяскравішим проявом такого технологічного наступу є генеративний штучний інтелект ChatGPT (Generative Pre-Trained Transformer), який з одного боку, відкриває «революційні шляхи для людського розуму та нові горизонти для консолідованих знань», а з другого – «породжує кумулятивні неоднозначності», які можуть нести загрозу людині.

Та з позиції комунікаційно-контентної безпеки сучасне одночасно актуалізоване розмаїття тем і породжених ними численних проблем можна бачити, сприймати, розуміти й працювати з ними фахово (сервісні послуги), долучаючи їх до місій різних інституцій. Це дасть змогу цим інституціям функціонувати по-сучасному: повсюдно, якісно, стало й адекватно. Натомість відійде у минуле нинішнє вимушене використання прийомів моніторингу чи таргетування алгоритмів вчорашнього дня, яке досі застосовують техномонополії. Вони, по суті, узурпували наші здатності фахово вдивлятися у власний якісний (емоційно-енергетичний) простір життя, а значить на випередження «ловити» анонси прогнозного розуміння дієвого сприйняття та ефективного втілення в життя здобутих потенціалів. А що, як не наші життєві потенціали, роблять нас щасливішими, коли ми усвідомлюємо сьогоднішні свої здатності і завтрашню перспективу?

Тож замість ностальгування за задавненим минулим, ми маємо формувати адекватні методики бачення і розуміння сьогоднішнього і завтрашнього.

Якісна, фахова контентно-комунікаційна «їжа» сьогоднішньої доби – це прообраз атмосферного середовища із свіжим інформаційним повітрям для ефективних оптимальних дій. За умови, що вона організована на базі своєчасної орієнтації в просторі та середовищах, що прямо чи опосередковано впливають на наше життя мотиваціями й стимулами творення, а не віддзеркалює нав’язування атмосфери страху та безвиході, з чим ми стикалися нещодавно в реаліях вмираючих медіамонополій.

ГО «Центр комунікаційно-контентної безпеки»

Ілюстрація на основі картини польського художника Павла Кучинськи