Facebook: інквізитор і жертва потокової комунікаційно-контентної реальності

Хвиля протестів із вимогами скасувати жорсткі форми карантину (ізоляційного характеру) та перезапустити реальну (фізично орієнтовану) економіку прокотилася Сполученими Штатами. Вона змусила визнаного техногіганта, зокрема у сфері контенту і комунікацій, постати перед дилемою:  задіяти жорстку модерацію, що, ймовірно, призведе до стандартизації в глобальних масштабах цифрової цензури чи розширити формати (форми, локальні рішення, смарт-сервіси) для співпраці із середовищами людей, які переймаються можливостями економічної відповідальності як у сьогоденні, так і в завтрашньому дні.

Для американців відповідальність за перспективу спроможності своїх громад є традиційною, бо місцеве самоврядування завжди було базовим стовпом їхньої демократії. Очевидно, що саме тому ці якості американського життя так оскаженіло атакуються дезінформацією про пандемію та короновірусний виклик мирному життю. Такі наступи відбуваються вже не перший рік передусім з боку РФ, а причетні до цього також, на думку спецслужб США, Китай та Іран. Результати цих атак та неадекватність реагування з боку державних управлінців США виливаються зараз на вулиці американських міст і містечок.

Фото: AFP

Значна частина дезінформації розповсюджується через соціальні мережі. Генеральний директор Марк Цукерберг заявив у понеділок на ABC News, що Facebook розглядатиме спроби організувати акції протесту проти правил соціального дистанціювання як «шкідливу дезінформацію» і видалятиме сторінки з анонсом проведення цих заходів.

Загалом правильна реакція з позиції традиційного розуміння інформації і лінійних засобів комунікації, тобто вчорашнього дня статичного життя. Та пан Цукерберг особисто причетний до кардинальних змін у сфері комунікацій і набуття контентом нової якості, він є одним із тих, хто легалізував поступ епохи контентно-потокових динамік. То ж нинішню ситуацію з посиленням дезінформаційних наступів на цитадель демократії, якою залишаються США, слід розглядати насамперед крізь призму комунікаційно-контентної безпеки.

Варто нагадати, що Facebook активно добивався панівних позицій у світовому інформаційному просторі і майже досяг поставленої мети. Скориставшись своїми пперевагами, ця комунікаційна платформа почала встановлювати власні правоурядні правила, що спричинило обурення суспільства і влади і призвело до ініціювання судових позовів та розгляду ситуації урядами низки країн світу.

Тому заяву Цукерберга, на наш погляд, необхідно розглядати як визнання свого ж комунікаційно-контентного провалу, адже глобальна корпорація не впоралася із потоком дезінформації і змушена була перейти до так званого ручного управління процесом.

Якби свого часу очільники Facebook усвідомили майбутні виклики і загрози для своєї платформи, то вони б заздалегідь переймалися проблемою підготовки і навчання громадян та управлінців різних рівнів новітнім підходам до комунікаційно-контентної гігієни. На жаль, і керівництво Facebook, і їхні колеги з інших соціальних мереж вчасно не осягнули факт становлення нової глобально-публічної реальності, де корпоративно-управлінські статуси стали другорядними, а от динамічна та наддинамічна робота із комунікаціями як в глобальному масштабі, так і з середовищами життя громад вийшла на перший план. Ця одночасна двовекторність і визначає нині сутність ситуації в публічному просторі.

Заяві Цукерберга передувало зроблене днем раніше повідомлення у соцмережі Twitter репортера CNN Доні О’Саллівана про видалення рекламних оголошень щодо акцій протесту проти карантину в Каліфорнії, Нью-Джерсі та Небрасці. Таке рішення було ухвалене після консультації з урядами штатів.

Знову ж таки маємо традиційну дію влади – брутальну заборону, яка суперечить засадам демократії, згідно з якими громадяни мають право на проведення мирних заходів протесту. Отже, спостерігаємо в цьому випадку принциповий конфлікт права і нехтування ним, з одного боку, і неготовність влади до адекватних дій в умовах інформаційно-потокової динамічності, яка має ефект миттєвої мобілізації великих мас населення одночасно в різних населених пунктах країни, з другого.

Скріншот облікового запису

Судячи з наявної інформації, ситуація може надалі ускладнюватися. Консультації щодо антикарантинних зібрань ведуться також у Нью-Йорку, Вісконсині, Огайо та Пенсильванії, де намагаються вибудувати стратегію реагування на антикарантинні акції.

Згодом глобальна корпорація Facebook пояснила, що інформація про протести розмежовуватиметься – повідомлення, в яких заявлено про плани щодо зневажання та ігнорування правил соціального дистанціювання, будуть видалятися, тоді як розміщення контенту щодо заходів, які уряд не забороняє, буде дозволено.

Тут бачимо знову прояв неадекватності до характеру дії і її можливих наслідків. Дія протесту – законна, надзвичайний стан не запроваджений, а от оцінка сутності і цілі дистанціювання залишається дискусійною проблемою. Щоб вона набула необхідної підтримки з боку суспільства, державному управлінському апарату необхідно було терміново розробити і застосувати адекватну ситуації комунікаційну стратегію, націлену на багаторівневе пояснення, донесення, усвідомлення всіма прошарками суспільства загроз саме від цієї хвороби. Натомість спостерігаємо комунікаційно-контентний провал урядовців.

Пандемія вказує світові на проблему тотальної загрози, коли всі жителі планети можуть бути носіями захворювання і будь-де і будь-коли інфікуватися, незалежно від якості наявного страхового полісу. Неадекватність бізнес-логістики комунікаційно-контентних потоків щодо сутності, масштабів та особливостей пандемії коронавірусу у світі призвела до якісно нової проблеми, яка лежить в площині комунікаційно-контентної безпеки.

Соціальна мережа Facebook наголошує, що була послідовною та прозорою у своїх намірах щодо запобігання поширенню дезінформації про коронавірус і тепер дотримується більш жорсткої позиції щодо фейкової інформації, пов’язаної зі здоров’ям. Утім репортер The Verge Аді Робертсон вважає: “Facebook піддався сильній критиці за те, що недостатньо активно реагував на шахрайство, обман, брехню та дезінформацію, пов’язану із вірусом. Тепер він намагається провести тонку межу між видаленням шкідливого контенту та недопущенням цензури на політичні протести”.

Хоча більшість американців підтримує соціальне дистанціювання і вважає його питанням наукового консенсусу, а не політики, право на мирний протест проти політики уряду захищене нормами Конституції, тобто нормами прямої дії, а не просто символами, як в інших країнах.

Професор юридичного факультету Корнельського університету Вільям А. Джекобсон заявив Fox News, що «Facebook, можливо, перейшов межу від контролю «дезінформації» платформи, який, можливо, є законним як для приватної організації, до розширення повноважень дії як уряд».

Чи є ці нові дії з боку техногіганта, як стверджує Дональд Трамп-молодший, прикладом «змови Facebook з урядами штатів для придушення свободи слова»?

Чи треба погоджуватися з думкою сенатора-республіканця від штату Міссурі Джошем Хоулі про те, що «свобода слова зараз заборонена в Америці»?

Ліза М. Манхейм, професорка юридичного факультету Вашингтонського університету, що спеціалізується на захисті свободи слова на основі Першої поправки, каже, що ті, хто вважає, що у них є широкі права на «свободу слова» на платформі Facebook, помиляються.

«Перша поправка обмежує можливості уряду, – аргументує науковець. – Це не обмежує можливості приватної компанії».

Прихильники акцій протесту і деякі критики Facebook стверджують, що компанії не слід довіряти ухваленим політично і правоурядно важливим рішенням щодо тих осіб, які використовують платформу для організації відкритих публічних, конституційних заходів.

Експерти у галузі охорони здоров’я акцентують увагу на тому, що соціальне дистанціювання є питанням життя і смерті для багатьох громадян, і у Facebook є моральне зобов’язання захищати життя людей. Тут криється суть дилеми всього конфлікту: захист як обмеження – це унікальне право уряду, а комунікаційно-контентна платформа має захищати користувачів розширенням можливостей інформаційної гігієни і фаховим ставленням (вчасна нейтралізація) до комунікаційно-контентних агресій та контентного тероризму.

Як повідомляє Бі-Бі-Сі, багато які з учасників протесту в Денвері, штат Колорадо, ігнорували правила соціального дистанціювання, а також заклики організаторів надіти маски. Інші ж залишалися в автівках та їздили колонами, перекриваючи рух. Це викликало спротив тих, хто залучений до боротьби з пандемією, зокрема медиків, які блокували проїзд і просили дотримуватися умов карантину.

Фото: REUTERS

Facebook як глобальний монополіст забув про свою початкову і локальну місію і не створив глобальну візію. Тому так невдало техногігант намагається зорієнтуватися в політичному середовищі та обрати курс між бажаннями і вимогами консерваторів, прихильників Трампа, які стверджують, що платформа обмежує свободу слова, і більш ліберальними користувачами і критиками, які висловлюються про те, що Facebook не просто допускає поширення фейків та дезінформації, а є в сучасних форматах технологічним середовищем їхнього продукування.

У складній політичній обстановці, коли Трамп закликає у Твітері “звільнити” штати від губернаторів-демократів і зберегти “велику Другу поправку, яка під загрозою”, дії компанії напевно викличуть невдоволення республіканців. І у процесі пролонгування обмежень протести можуть продовжувати створювати незручні ситуації для соціальних мереж, надто в разі отримання ними більш широкої політичної підтримки.

Нам можна без зайвої дипломатичності стверджувати, що корпоративний менеджмент мережі нефахово, безвідповідально та неадекватно ситуації реагував на масовані атаки шахрайства, витонченого обману, брутальної брехні та технологічно-потокову дезінформацію щодо вірусу.

Facebook мало інформував американців про перебіг захворювання на коронавірус у країнах світу та в США зокрема. Тепер же корпорація намагається провести тонку межу між функціональним правом на видалення явного шкідливого контенту та недопущенням цензури щодо політичних протестів. Їм це наразі не вдається, бо вони слідують лінійній логіці заборон і обмежень. І тут вони вступають у фазу когнітивного дисонансу, оскільки самі створювалися для розширення можливостей у комунікаціях.

Стрімкий успіх на старті затьмарив бажання і необхідність зростання та фахового розвитку, в корпорації тривалий час не зважали на те, що масштаби і глобальність вимагають адекватної відповідальності і суттєвих змін у ставленні до процесів комунікаційно-контентного характеру в глобальному світі.

Сьогоднішня ситуація з дезінформацією щодо коронавірусу є прецедентом щодо потокового контенту і конфліктом комунікаційно-емоційної платформи та функціоналу держави в царині захисту здоров’я, оперування захистом середовища життя і територіального простору.

Звідси висновок: глобальна платформа ситуативно-реактивних емоцій на проблеми життя, якою є Facebook, потребує перезавантаження. Вона має набути цивілізаційні норми поведінки. І це виклик, який визначить майбутнє не лише Facebook, а й усіх наявних і майбутніх соціальних платформ комунікації.

Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»

У матеріалі використано фото doblellave.com