Гіганти інфраструктурних платформ готові платити за якісні новини. Але на власних умовах

У четвер (4 лютого 2021 р.) Toronto Star (Канада) залишила першу сторінку порожньою, щоб закликати до подальшого (децентралізованого на національному рівні) регулювання діяльності технологічних гігантів. Насамперед йшлося про таких як Google і Facebook, оскільки вони занадто потужно контролюють (фактично блокують) новинний контент.

«Ми ставимо просте запитання: а що, якби новин не було? Google і Facebook виснажують більшу частину рекламних доходів, на які покладаються традиційні ЗМІ»,  –  написав у Twitter репортер Кеніон Уоллес (Kenyon Wallace).

Внизу сторінки Star розмістила напис про те, що глобальні компанії «використовують свою монопольну владу, щоб привласнювати 80% доходів від онлайн-реклами. Ці корпоративні гіганти отримують вигоду від новинного контенту, що створюється канадськими журналістами та видавцями, не сплачуючи за це». Тобто, ці гіганти вважають, що все що відбувається в країнах (новинні події) – їхнє. Така позиція пояснюється тим, що сфера комунікаційно-контентних середовищ та просторів в країнах і між ними нормотворчо не врегульована і навіть не досліджена науковцями і експертами. Тому постає питання унормування цих відносин беззастережно до інфраструктурних масштабів будь-яких технологічно-ресурсних конгломератів монопольного характеру. Ця царина дочекалася часів децентралізації та антимонопольної синхронізації.

Зображення з облікового запису Twitter @irelynelavery

У статті для видання колумніст Навніт Аланг (Navneet Alang) заявив про необхідність подальшого регулювання за умови збереження свободи слова. «[Тепер], коли Інтернет формує центральну комунікаційну та культурну інфраструктуру нашого життя, час для невтручання уряду пройшов»,  –  написав він. «Від дезінформації і теорій змови до розпалювання ненависті і екстремізму, до знищення новинної індустрії  –  підхід вільного ринку для Інтернету зазнав невдачі –  і прийшов час обережного і розумного застосування державного регулювання як до Інтернету, так і до галузей, які мають центральне значення для демократії». Фактично це вимога синхронізації інтересів всіх учасників процесу творення потокового контенту в ситуаційно-глобалізованих проблематиках людства.

Аланг звертає увагу на підходи інших країн до цього питання, наприклад, на австралійську систему розподілу доходів, в якій технологічні компанії платять за розповсюдження контенту інформаційних агентств.

Домінування техногігантів у виробничому процесі поширення / обміну / продукування різних новаційних форматів контентних потоків, а значить і комунікаційних явищ, які глобально монопольні, виводить нас на проблему – де ж в цій царині ринок? Унікальний і водночас реально монопольний доступ до мільярдів користувачів призводить до того, що умовний клас – Big Tech – встановлює власні алгоритмічно-задані правила для видавців новин. І в цьому процесі геть не враховується інтерес кінцевого споживача – пересічного громадянина.

Техногіганти зовсім не партнерськи і не паритетно визначають, яка потрібна журналістика, в чому проявляється її фаховість та актуальність, які виставляються пріоритети та розподіляють маржу реальної монетизації. Вони також безапеляційно захоплюють переважну частину всіх доходів від цифрової реклами завдяки унікальній інфраструктурній всеосяжності, яка вперше в історії людства вийшла за межі національного законодавства.

До того ж з’явилася глобальна (не унормована) можливість збирати конфіденційні дані про споживачів через Інтернет, часто паразитуючи на звичках і слабкостях людини. Тут мова про орієнтацію на інтереси чи цінності конкретної людини, яка стала об’єктом алгоритмічної опіки, не йдеться взагалі.

Все це кардинально погіршило відносини між читачами новин і паблішерами. Повсюдно домінує низька якість клікбейту над якісним, з позиції країни і суспільства, контентом від авторитетних і перевірених джерел. Зменшилися фінансові можливості вкладення коштів у функціонування традиційних фахових новинних редакцій саме тоді, коли суспільства повсякчас потребують актуальної, корисної та змістовної інформації і різних масштабів її донесення – від національних до глобальних.

Експерти прогнозують, що без державного втручання багато якісних новинних агентств у кінцевому підсумку припинять свою діяльність. Це призведе до більш серйозної глобальної проблеми панування дезінформації, а точніше – реального занурення людей в стани невпевненості, недовіри та страху, а значить – ненависті з можливими рецидивами тотального насилля.

«Я думаю, що це момент, коли люди усвідомлюють важливість публікації новин з урахуванням подій 2020 року»,  –  вважає Девід Чаверн (David Chavern), президент і виконавчий директор News Media Alliance, який репрезентує інтереси тисячі американських новинних видавництв.

Австралійські регулюючі органи перші запропонували новий кодекс ведення переговорів, щоб змусити найбільшу пошукову мережу Google та соціальну мережу Facebook платити засобам масової інформації країни за вміст новин, а також надавати їм дані про активність користувачів та їхні уподобання.

Про всі умови співпраці, зокрема про ціну за розміщення контенту, техногіганти повинні будуть домовлятися з кожним виданням окремо. Якщо домовленості не будуть досягнуті, то суперечки вирішуватимуть незалежні арбітри, які призначаються державним органом – Australian Communications and Media Authority (ACMA). За відмову виконувати правила кодексу, зокрема за неприйняття рішення арбітрів, Facebook або Google загрожує штраф, розмір якого може досягати 10% від їхнього щорічного доходу в Австралії.

Австралійський уряд оголосив про прийняття закону після того, як розслідування показало, що Big Tech мають занадто велику ринкову владу в медіа-індустрії і це становить потенційну загрозу для цінностей демократії.

Але Facebook і Google вважають, що це небезпечні прецеденти і попереджають, що нові правила можуть призвести до скасування деяких основних послуг в країні.

Віце-президент Google в Австралії та Новій Зеландії Мел Сільва (Mel Silva) 22 січня виступила на публічних слуханнях сенатського комітету з економічного законодавства, який розглядає пропонований новий закон. Вона заявила, що розроблений в Австралії законопроєкт «створює необґрунтовані і погано контрольовані фінансові та операційні ризики» для компанії. «Якби ця версія кодексу стала законом, у нас не було б іншого вибору, окрім як припинити надавати послуги Google Search в Австралії»,  –  сказала Мел. Скотт Моррісон (Scott Morrison), прем’єр-міністр Австралії, парирував: «Ми не відповідаємо на загрози».

Частка Google на австралійському ринку  –  94%.

Source: StatCounter Global Stats  Search Engine Market Share

Ситуацією скористався Microsoft і підтримав урядові ініціативи, запропонувавши замінити Google в Австралії своїм пошуковиком Bing, який зараз має менше 4% ринкової частки.

Та вже 5 лютого корпорація Google запустила свій новий продукт Google News Showcase і підписала угоди із сімома видавцями, хоч планувалося залучити 25, включаючи Canberra Times, Illawarra Mercury, Saturday Paper та Crikey.

Сервіс Google News Showcase дозволяє виданням групувати новинні сюжети таким чином, щоб читачі могли ознайомитися з контекстом того чи іншого повідомлення або простежити хронологію подій. Сервіс вже працює в Бразилії, Німеччині, Канаді, США і Японії.

Одне з найбільших новинних агентств Nine, що видає Sydney Morning Herald, Age і Australian Financial Review, відхилило співпрацю, заявивши, що не братиме участі в переговорах до тих пір, поки медійний кодекс не вступить в силу. «Це те, що роблять монополії, вони виносять пропозицію в формі Google Showcase, але не пропонують вести переговори»,  –  сказав представник Nine. «Все повинно бути на їхніх умовах, і це не той підхід, в якому ми будемо брати участь. Ми підтримуємо закон, запропонований урядом, як кращий спосіб забезпечити справедливу оплату нашого контенту».

Минулого тижня скарбник Австралії Джош Фріденберг (Josh Frydenberg) повідомив, що зустрічався з Марком Цукербергом, але жодна зі сторін не бажала поступатися місцем. «Нам кажуть, що якщо ми продовжимо це робити, ми зламаємо Інтернет», –  повідомив Фріденберг ABC, але він не реагує на це.

До кодексу можуть бути додані і інші технологічні гіганти, якщо регулюючі органи знайдуть достатню кількість доказів того, що їхній розмір або масштаби можуть викликати дисбаланс сил з новинними компаніями. Google вже успішно лобіював інтереси бізнеса у владних коридорах уряду, щоб виключити YouTube зі списку кодексу.

Ситуація в Австралії є своєрідним лакмусовим папірцем для багатьох країн по всьому світу в пошуках кращих способів оновити свої закони.

Європейський парламент схвалив директиву про авторське право в 2019 році, положення якої можна використовувати для того, щоб змусити технологічні платформи платити видавцям за контент. Незабаром після цього Франція стала першою державою-членом ЄС, яка ратифікувала закон. Минулого місяця Google нарешті погодився платити французьким видавцям за їхній контент після декількох місяців напружених переговорів.

У США законодавці діють повільніше, ніж їхні закордонні колеги, але зусилля Австралії привернули увагу деяких членів Конгресу.

Двопартійні законопроєкти, що були раніше внесені до Палати представників і Сенат, дозволили б газетам вести колективні переговори з домінуючими онлайн-платформами з приводу грошей, атрибуції, брендингу та інших питань. Сенатор Емі Клобучар (Amy Klobuchar), демократ від Міннесоти, яка очолить антимонопольний підкомітет, повідомила, що вона планує повторно внести один такий законопроєкт. Раніше вона представила Закон про конкуренцію і збереження журналістики разом з сенатором Джоном Кеннеді (John Kennedy) (штат Луїзіана), який запросив тодішнього лідера більшості в Сенаті Мітча Макконнелла (Mitch McConnell) в якості співавтора.

Глобальні спроби регулювання та пропозиції щодо переговорів з медіа змусили технологічних гігантів створювати нові функції, щоб спрямовувати гроші в новинні агентства, без необхідності переосмислення та трансформації власного бізнесу.

Минулої осені Google заявив, що заплатить видавцям $1 млрд за те, щоб їхній контент з’явився в Google News Showcase. Facebook витратив мільйони доларів на оплату видавцям, щоб вони були частиною його вкладки Facebook News.

25 січня у Великобританії було запущено Facebook News, що буде надавати своєчасні дайджести новин, виокремлюючи оригінальні і авторитетні репортажі про найважливіші події.

Ми є свідками фундаментальної еволюції медіаекосистеми в сучасну комунікаційно-контентну ноосферу цивілізаційного розвитку людства. Нав’язувані трансформації дають платформним корпораціям світу новаційну здатність диктувати доступність до інфраструктури, одноосібно визначати функціональну спроможність заявленої ними корпоративної архітектури та монопольно моделювати простір їхнього уявлення про наше соціальне життя. Ці зміни створюють проблеми не тільки для національних регуляторів традиційних та новаційних ринків, а й для тих експертних груп з питань комунікаційно-контентної безпеки, які стурбовані ініціативами та процесами, що можуть зашкодити сучасному цифровому поступу незмінних цінностей демократії.

Це глобальний виклик цивілізаційного характеру довгий час не був визнаним і потребував часу для усвідомленого розуміння, не кажучи вже про рішення. Постійний, часто переважаюче-однобічний розвиток алгоритмізовано-інфраструктурної частини технологічної бази, що лежить в основі глобального суспільства, призводить до радикальних змін в традиційних засобах масової інформації, де раніше переважали люди. Так створюється новий глолокальний простір соціальної взаємодії, який знаходиться під монопольно-корпоративним комерційним контролем Big Tech. «Інтернет-простір» принципово відрізняється від доцифрового соціального простору, управляється бізнес-моделями («споживчий Інтернет»), результатом яких є згубний збіг монопольно-корпоративних і недобросовісних інтересів. Цифрова інфраструктура цивілізаційного людства потребує термінових змін з максимальним використання існуючих інструментів регулювання, координації та синхронізації, а також розробки новацій в межах масштабного (і одночасного) перезавантаження» сучасного споживчого Інтернету.

Ліна Вежель, ГО «Центр ККБ»

У матеріалі використано фото із сайту Pinterest

Be the first to comment on "Гіганти інфраструктурних платформ готові платити за якісні новини. Але на власних умовах"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*