В етері програми “Інформаційний фронт” голова “Центру комунікаційно-контентної безпеки” Валерій Король розповів про сьогоднішній стан національного інформаційного простору та як виявити ворожий інформаційний вплив серед масиву новин.
Костянтин Богатирьов: Яким є інформаційний простір та що в ньому відбувається?
Валерій Король: На наш погляд інформаційний простір – це новий вимір життя. Ця постановка відповідає нинішньому стану справ. Все, що відбувається в нашому житті, представлено в інформаіцйному просторі. Ми пропускаємо через себе масу інформації. Деяку відбираємо, сортуємо, а на деяку реагуємо. Таким чином ми всі стаємо публічними особами. Цей термін присутній в нашому повсякденному житті. Але на жаль ми поки що не маємо законодавчого визначення цього поняття.
Костянтин Богатирьов: На даний момент ми можемо якось визначити цей термін?
Валерій Король: В нинішніх законопроєктах «Про медіа» та «Про дезінформацію» наводиться одне з приблизних визначень. Національний інформаційний простір – це поточний стан та результат взаємодії суб’єктів інформаційних відносин в тому числі доступних на території України медіа, та іншої інформації національного та іноземного походження. Але це тільки констатація факту. Проте ми маємо дивитись вперед. Тому питання інформаційного простору має розглядатись комплексно. Наше визначення звучить трохи інакше: інформаційний простір України – це структурно-сегментований комплекс комунікаційно-контентного виміру життя країни, який складається з різних за масштабом та характером взаємодії різних елементів. Це інформаційні поля, інформаційні середовища та геопозиційні точки окремих інформаційних об’єктів.
Костянтин Богатирьов: Можете пояснити детальніше?
Валерій Король: Інформаційний простір – це живий організм, який складається з певних елементів:
- Інформаційні поля територій і великих міст. Це місцеві ЗМІ, ЗМК та низка соціальних мереж. Весь сегмент, який присутній на даній території та взаємодіє між собою.
- Комунікаційно-контентні середовища населених пунктів та ОТГ. Це досить нове явище, яке ще не до кінця сформоване. Громади стають поступово центром життя. Це тільки питання часу.
- Геопозиційні точки окремих інформаційних об’єктів. Коли якась резонансна подія на окремій точці чи населеному пункті набуває дуже широкого розголосу. Такі точки будуть завжди. Можна згадати ту ж саму Керченську протоку у 2018 році, чи Нові Санжари нещодавно.
Костянтин Богатирьов: Як боротись з негативними впливами в інформаційному просторі?
Валерій Король: Негатив завжди привертав більше уваги ніж позитив. Він швидший, активніший та доступніший. Звичайно, що люди ведуться на такі прояви. І наш ворог цим користується дуже потужно. З Кремля завжди надходив меседж про меншовартість українського населення. Коли надходить вал негативу то зрештою він може заповнити свідомість пересічного громадянина. Проте його можна витіснити позитивом. Тут необхідна взаємодія держави та суспільства.
Костянтин Богатирьов: Як може зреагувати держава на законодавчому рівні?
Валерій Король: Закони, які зараз обговорюються і те, що вже є, можна вважати цеглинами. Проте з окремих цеглин не збудувати будинок. Це має бути, як мінімум кодекс інформаційної діяльності держави. Одним з перших таких законів має бути «Закон про національний інформаційний простір», бо це тільки відправна точка. В законі треба закласти майбутнє. Ми повинні орієнтуватись на власне бачення та інтереси.
Костянтин Богатирьов: Як може побачити ворожий інформаційний вплив звичайний користувач мережі?
Валерій Король: Я би рекомендував перш за все перевіряти інформацію, яка викликає у вас обурливі емоції. Потрібно завжди знаходити першоджерело. Маючи доступ до інтернету це не важко зробити. А якщо ми включимо аналітичність і скептизм, тоді ми одразу зрозуміємо для чого ткка інформація потрапила в стрічку новин. З інформацією потрібно працювати зважено. Також треба звернути увагу на знання історії, мови, культури та літератури. Це ті стовпи, на яких ми стоїмо.
Костянтин Богатирьов: Чи є ініціативи інших держав в цьому питанні, які ми могли б перейняти?
Валерій Король: В той час, коли ми вже сьомий рік воюємо з РФ, то не ми повинні брати закордонний досвід, а вони у нас. Питання в тому, щоб ми цей досвід узагальнили та зробили його надбанням держави та суспільства. У нас досвід дуже великий, але не вистачає системи. Можливо лише спільно з закордонними партнерами виробляти одну стратегію.
Джерело: https://www.armyfm.com.ua/yak-viyaviti-iformacijnij-vpliv-kremlya/
Be the first to comment on "Як виявити інформаційний вплив Кремля?"