московія: від глобальних інфраструктурних платформ до повної ізоляції на геополітичній арені

Мировий суддя дільниці № 422 таганського району москви оштрафував компанію Google Alphabet Inc. на 11 мільйонів рублів за відмову видалити з відеохостингу YouTube заборонений контент, пов’язаний із війною в Україні. Про це повідомила прес-служба московських судів загальної юрисдикції.

Протоколи за частинами 2 і 4 статті 13.41 КоАП РФ роскомнагляд склав на компанію ще у середині квітня. За версією відомства, Google не став видаляти з YouTube «фейкові матеріали, що дискредитують збройні сили РФ», а також ролики «із закликами до здійснення насильницьких дій щодо російських військовослужбовців» та матеріалами «екстремістських організацій»  –  «Правого сектору» та «Азову».

Путінський режим встановив брандмауери навколо кількох найбільших західних інфраструктурно-сервісних соціальних мереж і погрожує розширити «чорний список» нібито злочинних організацій. Особливість політичного режиму в рф полягає в тому, що путінці, узурпувавши всі гілки влади, ухвалюють і згодом застосовують неправове законодавство. Це їм потрібно для того, щоб всі свої злочинні дії в середині держави і за кордоном представити як діяльність в правових межах.

Особливо яскраво це проявляється в окупованому Криму, де, по суті, все є незаконним з позиції міжнародного права, однак в публічному просторі відбувається «козиряння» правом рф. На підставі цього псевдо права путінці карають іменем права, точніше – путінським псевдо законодавством.

Ці тоталітарні прийоми глобальних імітацій путінці розширили на всі сфери національної діяльності. Зокрема, вони взялися за цифровий світ транснаціональних сервісів, які глолокально поєднують цивілізоване життя і таким чином витісняють тоталітаризм і авторитарність як форму приниження й наруги над людиною і суспільством.

Все ці дії в росії вчиняються довго і масштабно з метою недопущення глобального поширення правдивої (тому небажаної кремлю) інформації. Натомість путінська росія останніми роками намагалася розробити і легалізувати власні технологічні напрацювання, які б могли замінити світові досягнення у цій сфері. Особливої актуальності ця діяльність набула після 24 лютого 2022 року, коли кремль остаточно скинув лицемірну маску демократичної подоби і явив світові свій істинний образ варвара-терориста.

Намаганням створити систему закритого цифрового сервісу, кремль підштовхує світ до глобальної децентралізованої системи інтернету, що може слугувати іншим узурпаторам прикладом формування власних цифрових імперій, які б забезпечували квітуче життя самим імперцям.

Путін неодноразово критикував глобальний Інтернет, назвавши його ще у 2014 році «проєктом ЦРУ». З того часу росія готувалася до іноземних санкцій і навіть кібератак на свій внутрішній інтернет. При цьому вона одночасно посилювала контроль над цифровою сферою. У 2015 році російська стратегія національної безпеки передбачала так зване «раціональне імпортозаміщення»  – заміну ІТ-обладнання іноземного виробництва вітчизняними аналогами. Цей крок був розроблений, щоб допомогти пом’якшити наслідки санкцій, які призвели до виходу постачальника інтернет-інфраструктури Cogent Communications з російського ринку 2 місяці тому.

Така політика служила й іншій меті: дати росії більше влади над компаніями, які забезпечують доступ до Інтернету на її території. Однак це не не зовсім спрацювало – країна, як і раніше, залежить від міжнародних компаній, які забезпечують більшу частину її Інтернету, хоча вона відносно добре впоралася з відходом Cogent.

Але протекціоністський розворот 2015 року не є єдиним кроком, який російський режим зробив на шляху до ізоляції від світового вільного інтернету. У травні 2019 року путін оголосив рунет суверенним, відключеним від решти світу, в межах внутрішнього закону про інтернет, який набув чинності у листопаді 2019 року. рунет має три стовпи: один включає встановлення обладнання для відстеження пакетів у мережі компаній (так держава стежить за тим, що відбувається в інтернеті). Другий дає владі повноваження централізувати контроль за інтернетом, а третій створює національну систему DNS, що означає, що ніхто в межах кордонів країни не зможе легко отримати доступ до заборонених веб-сайтів.

Національна система DNS підтримує локалізовану копію глобального Інтернету всередині росії, аналогічно системі в стилі інтрамережі, що підтримується Китаєм і, меншою мірою, Іраном з його національною інформаційною мережею. 24 грудня 2019 росія заявила, що успішно протестувала від’єднання від глобального Інтернету без необхідності підключення до решти світу через 10 відомих російських загальнодоступних точок обміну інтернет-трафіком, хоча ефективність і легітимність тестів піддаються сумнівам.

З того часу все кардинально змінилося. Після повторного широкомасштабного вторгнення росії в Україну у громадян рф поменшало можливостей для вільного пошуку та обміну інформацією в Інтернеті. Материнська компанія Facebook Meta була визнана винною в «екстремістській» діяльності, Facebook та Instagram   заборонені, TikTok лімітований показом лише російського контенту, а доступ до Twitter  –  обмежений.

Об’єктивна реальність, яка не залежить від владного режиму, масово протидіє облудним наративам кремля – сфальсифікованій історії, імперській одержавленій культурі, тотально залежному від допінгу спорту, імітаційній науці, псевдоекономіці, зруйнованому тотальною корпоратизацією та корупційністю соціальному простору. Тому вона представляє для режиму реальну небезпеку. Однак коли москва ухвалила закон про кримінальну відповідальність за так звані «фейки» про дії російських збройних сил в Україні, переважна більшість росіян втратила доступ до точних та об’єктивних повідомлень про життя і стан справ в рф, а особливо про путінську агресію в Україні.

Але деякі верстви населення, особливо молодь, використовують обхідні шляхи. Хоча, слід визнати, велика частка населення, яка, без сумніву, підтримує кремль, просто хоче отримати доступ до глобального Інтернету, до якого вони звикли. І все ж є не путінські громадяни, які знаходять закодовані способи розповісти про правду в різних сферах життя, а особливо зараз про військові дії в Україні, використовуючи застосунки соціальних мереж, що продовжують працювати в країні. Застосовуючи VPN і браузери Tor для доступу до західних медіа-ресурсів, вони максимально використовують ту невелику свободу, яку мають на цих платформах.

І у Instagram, і у Facebook вже багато років є браузери Tor, а Twitter створив власний після того, як доступ в країні був обмежений. Але дані OONI показують, що росія обмежила чи заблокувала доступ до більшості браузерів Tor та ключових сервісів VPN для основних соціальних мереж і веб-ресурсів.

Зараз росіяни через кожні кілька днів використовують різні технологічні інструменти, щоб отримати доступ до заблокованого контенту, і щоразу повинні переоцінювати, наскільки фактично Інтернет став узурпованим кремлівським режимом.

Незважаючи на заборони та блокування багатьох західних соціальних мереж, російські громадяни, як і раніше, мають доступ до доморощених сервісів, таких як «ВКонтакті» (ВК) та «Однокласники» (ОК), які є платформами, найбільш схожими на Facebook у країні. ОК популярніший у користувачів старшого віку та жінок, а ВК  –  у чоловіків.

За даними Sensor Tower, кількість завантажень обох застосунків зросла на 16% у другий тиждень березня в порівнянні з тим же періодом минулого року, хоч дискусії про війну в Україні неймовірно обмежені, а такі слова як «війна», «вторгнення» та «напад»   взагалі заборонені.

Такі обмеження діють в умовах, коли приховати від росіян загибель солдат і офіцерів стає дедалі важче, оскільки кількість трупів «асвабадітєлєй» зростає з кожним днем, а санкції, накладені західними країнами, всі частіше проявляються через соціально-побутові аспекти повсякденного життя.

путінсько-кремлівська цензура  –  це латентний децентралізований комплексно-технологічний процес. Більшість існуючих досліджень авторитарних режимів зосереджена на централізованих системах, таких як Великий китайський firewall, тому багато аналітиків пояснюють російську цензуру, порівнюючи її з іншими.

У Китаї існує дуже складна низхідна система алгоритмів, зокрема у поліції, які об’єднуються в мережу, орієнтовану переважно на цензуру небажаного контенту у режимі реального часу. росія використовує мережу агентів фсб, кримінальних хакерів, судів та публічну риторику, щоб примушувати до самоцензури та стимулювати її через культуру динамізації та глобалізації страху як стану і виміру існування.

Централізований (тотальний, абсолютний) механізм цензури потребує великих ресурсів. Децентралізований  –  менш затратний і ефективніший (більш технологічний і мобільний). Це надає йому перевагу і можливості поєднуватися із тотальною централізацією під виглядом пільги чи бонусу для особливо цінних режиму індивідуумів чи соціумних груп. Але характер, темп і надзвичайно довга історія вторгнення в Україну підняло геостратегічні ставки, і російська цензура пришвидшено трансформується в китайську модель, застосовуючи широкі та прямі заборони на певні компанії та контент.

Тепер путінський режим технологічними й одночасно псевдоправовими нормами переконує росіян, які звикли до YouTube та Instagram, у тому, що внутрішні імітаційні соціальні мережі, що зазнали цілковитої цензури (вони самі і є механізмом динамічної цензури), можуть надати такі ж, як і раніше, можливості для заробітку і таку ж велику аудиторію.

Нещодавнє розслідування продемонструвало, що ще до початку війни російська влада пропонувала інфлуенсерам гроші за перехід на платформу RuTube. Завантаження перевіряються модераторами перед тим, як потрапити на ресурс, але росіяни, які реєструються через урядовий веб-сайт, що включає паспортні дані, можуть бути «авторизовані».

Минулого місяця міністерство цифрового розвитку російської федерації заявило, що вживає екстрені заходи для привернення увагу до вітчизняних застосунків. Rutube, російська відповідь YouTube, і Fiesta, платформа, схожа на Instagram, з тих пір пережили величезний сплеск завантажень.

«Газпром-Медіа», підрозділ російського енергетичного гіганта ПАТ «Газпром» і власник Rutube, очолює зусилля росії щодо розробки альтернатив соціальним мережам за підтримки уряду. «Газпром», який також володіє «ВКонтакте» через свій страховий підрозділ «Согаз», у листопаді запустив Yappy  –  аналог популярного сервісу коротких вертикальних відео TikTok. На початку квітня офіційний представник кремля дмитро пєсков заявив, що в Rutube будуть вкладені гроші, щоб зробити його зручнішим для користувачів.

Ці зусилля мали певний успіх. Fiesta, запущена в листопаді 2021 року, посіла перше місце по завантаженням серед найпопулярніших безкоштовних застосунків для iPhone в росії в App Store Apple Inc. за п’ять днів минулого місяця, згідно з даними аналітичної компанії Sensor Tower Inc., Rutube завантажили 1,1 млн. разів, як у App Store Apple, так і в Google Play минулого місяця, а з початку лютого Yappy отримав два мільйони завантажень. А найновішим гравцем на цьому ринку став «Россграм», ще один клон Instagram. 28 березня 2022 року також була запущена пародійна чорно-біла альтернатива під назвою «Грустнограм», головна особливість якої – автоматична обробка зображень, а замість лайка  –  розбите серце.

NashStore, російська заміна Google Play, яка використовує платіжну систему «Мир», місцеву альтернативу Visa та Mastercard, має бути активована 9 травня.

путін також наказав держорганам припинити замовлення іноземних операційних систем, до яких увійдуть популярні продукти Microsoft, «на користь забезпечення технологічної незалежності та безпеки критичної інформаційної інфраструктури Росії». російським урядовим установам необхідно завершити використання іноземних операційних систем до 2025 року.

Тим не менш, російські користувачі віддають перевагу іноземним платформам. Згідно з оцінками, наданими аналітичною компанією Similarweb Ltd, минулого місяця майже два мільярди відвідувань YouTube були здійснені користувачами російських веб-браузерів з мобільних пристроїв і комп’ютерів.

РФ не самотня у своїх спробах створити режимну корпоративно-ізольовану інтернет-екосистему. Владні режими Китаю та Індії, намагаються створювати застосунки та платформи соціальних мереж, які дозволили б авторитарним режимам ефективніше контролювати споживачів контенту.

Посилення путінського глобалізовано-месіанського онлайн контролю відродило дискусії про «splinternet».  Splinternet –  це штучна ідея атомізації міжнародної спільноти позацивілізаційними силами. Він про те, що нібито обов’язково відкритий, глобально підключений Інтернет, який ми використовуємо, розпадається на набір фрагментованих мереж, контрольованих урядами або корпораціями.

Ніде цей поділ не проявляється так яскраво і чітко, як у червоному Китаї, де сервіси Google, Meta, Twitter та зарубіжних агентств новин заблоковані тотально, ніби це злочинні системи.

Наприклад, замість WhatsApp громадяни Китаю використовують WeChat, популярний застосунок для обміну повідомленнями з більш ніж 1 мільярдом користувачів. Пошук Google замінено на Baidu, Twitter на Weibo.

Але путінській росії може знадобитися час, щоб наздогнати Китай щодо розвитку місцевої екосистеми соціальних мереж, оскільки деякі з її внутрішніх платформ далекі від того, щоб стати життєздатною альтернативою існуючим аналогам. Це при тому, що КНР в цьому питанні стоятиме осторонь, хоча всі ознаки поєднання сил двох режимів вказують на зворотні процеси. КНР зараз характеризується засиллям дезінформаційних технологій, які використовують комунікаційно-контентні засоби та інструментарій. Тому не буде новиною, якщо китайські цифрові технологічні рішення поєднаються із контентно-комунікаційними рішеннями московитів, щоб створити альтернативу сучасній вільній цивілізації людей. І ця альтернатива буде намагатися нав’язувати свої догмати та правила сили вільному світові.

Умовна путінська федерація швидкими темпами рухається від цифрової залізної завіси до цифрового, ментально-дезорієнтованого цинізмом, простору. Цей новий вимір занурюватиме росіян в змодельовані путінцями комунікаційно-контентні реальності. Вже розпочався швидкий рух щодо творення одержавлених інфраструктурно-технологічних платформ домашніх розваг, внутрішніх дискурсів тощо.

Звертаємо увагу – дискурсів не політично-дискусійних, а «височайше» схвалених. У цьому розрізі в росії навчилися імітувати дискурсію не в логіці справжніх фактів, а на емоціях справжніх принижень різних об’єктів нападу.

Ми є свідками нищівного за силою впливу комунікаційно-деградаційного руху путінської федерації до повного закриття інформаційного простору і занурення в ірреальний світ «руского міра».

Ліна Вежель, Центр ККБ