Сучасний геноцид українців – продовження ідеологічної лінії великодержавного шовінізму й ксенофобії

Демонстративна агресія й тероризм путінського режиму, його середовищне варварство є процедурною суттю дій путінських істот, яких держава примушує і одночасно мотивує вбивати, катувати, ґвалтувати мирне населення в Україні та деінде. На росії зараз такі дії представляються як вища доблесть. Про це свідчить нагородження путіним злочинців з 64-ї мотострілецької бригади 35-ї загальновійськової армії рф, яка чинила масові вбивства та катування мирного населення в Бучі, «за масовий героїзм та відвагу, стійкість та мужність…».

Путінський солдат став заручником історичної системи кривавих колоніальних режимів шовіністичної імперськості, яка для того, щоб вижити на політичній арені сучасності, потребує нових війн. Тому путінські політтехнологи та пропагандисти шукають нові технології й механізми нав’язування волі кремля власному суспільству.

Одним з напрямів такої діяльності є перекручення історичних та сучасних фактів про події й персони, рішення та їхні наслідки тощо. Вони мають на меті переконати пересічного росіянина, зокрема солдата, в правильності його дій та поступків в Україні.

Гігантська за масштабами брехня політичного режиму кремля не є новотвором сучасних очільників рф. Насправді це продовження тієї ідеологічної лінії великодержавного шовінізму й ксенофобії (в нашому випадку – українофобії), яка завжди була присутня в діяльності московитської імперії попри періодичну зміну її «парадної вивіски»: московське царство, російська імперія, срср, рф тощо.

Завдяки сучасним технологіям масового впливу на формування громадської думки, кремль здійснив реальний прорив у справі створення альтернативної реальності в межах держави. Те, що для демократичного світу й України зокрема, було публічним негативом, на росії стало позитивом, а згодом переросло в абсолютну правду. Ці напрацювання московити досить успішно застосовували й в інших країнах, розгорнувши міжнародну сітку російських ЗМІ і ЗМК.

Такі глобальні технології домінування, зверхності і навіть куражу (а це суто кремлівське know-how) спричинили злочинну вакханалію брехні у всьому світі. Імітуючи принципи і одночасно застосовуючи права справжньої державності демократичного світу, політичний режим рф тим самим добився нейтралізації більшості міжнародних інституцій включно з ООН. І це є вже глобальною проблемою, яка наразі не має вирішення, а без цього ми (світ) не зможемо рухатися до цивілізаційної перспективи.

Варто усвідомити, що путінські практики глобального гібридного месіонізму та гібридизованого тероризму реалізуються, передусім, за рахунок комунікаційно-контентних технологій генерування реальностей, які знищують правду через продукування її альтернативи/підміни, тобто створення власної правди. Утворена таким чином тотальна брехня мультиплікаційно поширюється (в цьому випадку – переноситься із однієї реальності в іншу) на увесь світ якраз завдяки таким демократичним надбанням як свобода слова і думки. Насправді, в руках кремлівських центрів цинічної брехні їхня «правда» є зброєю масового враження.

Тривалий час путінському режиму вдавалося уникати відповідальності за масштабні дезінформаційні кампанії. Однак у цьому світі всьому є межа.

Як заявила під час засідання Радбезу ООН постійна представниця США при цій організації Лінда Томас-Грінфілд, «росія неодноразово брехала в Раді Безпеки ООН, поширювала теорії змови й дезінформацію, і щоразу ця брехня ставала дедалі більшою».

За її словами, дедалі масштабніша брехня росії на міжнародній арені, зокрема в ООН, стосовно її агресії проти України, виходить за межі людського розуміння та здорового глузду. Томас-Грінфілд підкреслила, що саме кремль є єдиним винуватцем війни в Україні і це зараз відомо всім у світі.

Однак, як зазначив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, бездіяльність Радбезу ООН, «здатність лише висловлювати глибоке занепокоєння, продовжує дратувати міжнародне співтовариство, підривати його авторитет та створювати атмосферу безкарності».

Мусимо визнати, що дієвість путінської брехні, що подається як глобальна правда, була настільки масштабною, що реально нейтралізувала більшість міжнародних інституцій. Відповідь на причини падіння авторитету міжнародних інституцій, які не здатні здолати уміло нав’язаний їм внутрішній путінізм, треба шукати в реаліях глобальної проблеми, яка називається «російська федерація».

Ця диктаторська держава націлена, причому з часу свого історичного виникнення, на знищення народів, яких силою об’єднала в межах окупованої території.

Технологічними атрибутами путінської державної агресивності є ніщо інше як геноцидність по відношенню до народів умовної федерації. Усвідомивши це, ми (світ) зрозуміємо причини поведінки окупантів в Україні. Бо вчинені російськими військовими звірства в Україні є наслідком багаторічної політики кремля з дегуманізації української нації, про що заявив постійний представник США при ОБСЄ Майкл Карпентер під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні.

Тобто, найстрашніші злочини найбільше мобілізують путінців на нові геноцидні дії. В їх арсеналі Чеченська Республіка Ічкерія, Грузія, Сирія. Сьогодні – Україна. Завтра – Польща, країни Балтії чи Швеція із Фінляндією тощо.

Все це може стати реальністю, якщо світ не зупинить агресора і не демонтує його державний устрій та не надасть право народам нинішньої диктаторської федерації формувати свою власну державність.

Валерій Король, Григорій Любовець, Центр ККБ